Цапова хатка (українська народна казка)

***

Цапова хатка (українська народна казка) Як жив собі чоловік і жінка. У їх були, цап і баран, і кабан, і півень, і селезень, і гусак – усього потроху. Потім, значить, той чоловік і жінка померли, осталась сама скотина. Поки жили-жили, поки й хату розвалили,– ту, що дід покинув. Розвалили, розтягли і пішли, хто куди влучив. Це діло ішло до літа. А як стало вже холодно, от тоді вже цап пішов до кабана.

– Кабан, брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А кабан каже.

– Я в листя вриюсь, то мені й тепло буде! Не треба хати.

Тоді він пішов до барана.

– Баран, брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А баран каже.

– Я одну шкуру простелю, другою вкриюсь, та й тепло буде! Не треба хати.

Тоді він пішов до гусака.

– Гусак, брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А гусак каже.

– Мені не треба. Я одно крило простелю, одним укриюся та й перезимую. Не треба.

Потім пішов до півня, а він каже.

– Я з тії деревини та на ту літатиму та й нагріюсь, не треба мені хати.

Пішов до селезня.

– Селезню брате! Давай хату строїть, бо буде зима, так пропадем.

А селезень каже.

– Я з тії криниці та в другу поплаваю-поплаваю, та й тепло буде.

Ну, тоді цап походив по всіх – ніхто не хоче, давай сам хату строїть. Построїв хату, поставив піч і живе. Почав жить у хаті. Стало холодно, зима кужелить таке! Він сидить же в хаті, а ті гибнуть надворі. От найперідь приходе кабан.

– Ой,– каже,– цапе-брате, пусти в хату, пропаду!

А цап каже.

– Не хотів хати строїть, то пропадай там! Не пущу.

А кабан каже так.

– Все рівно, як ти мене не пустиш, то все рівно буду рить, розтягать усячину, то й ти пропадеш, і я пропаду.

Пішов він одчинив.

– Іди лягай під припічком.

Вже кабан уклався й лежить під припічком. А сам на печі. Коли приходе баран.

– Цапе-брате, пусти в хату, пропаду!

А цап відповіда.

– Не хотів хати строїть, пропадай там!

А баран каже, що «як ти мене не пустиш, то я як розженусь та як грюкну в двері, так і виб'ю! І ти пропадеш, і я пропаду». Треба впускати. Упустив, каже:

– Лягай під лавою.

Ось іде гусак.

– Цапе-брате, пусти в хату! Пропаду!

А цап каже.

– Я ж тобі казав, а ти не схотів хати строїть! Пропадай! Мені нема діла, що ти пропадеш.

А гусак цей каже.

– Ну то добре! Не впускаєш?! А я по соломині розтягну всю покрівлю, і ти змерзнеш, і я.

Одчинив і тому.

– Іди сідай на полу.

Коли ось іде селезень.

– Так-так! Так-так! Цапе-брате, пусти в хату. Пропаду!

– Пропадай! Не хотів хати строїть.

– Ну, я буду все твоє добро нівечить, І ти пропадеш, і я пропаду.

Усі його лякають. Волів і його пустить.

– Ти сідай на лаві.

Потім іде півень.

– Куд-ку-да! Куд-ку-да! Цапе-брате, пусти в хату! Пропаду!

– Е, ні, півнику! Пропадай! Не хотів хати строїть. Політай з дерева на дерево та й нагрієшся.

А півень каже.

– Я як розженусь літать, так усі вікна поб'ю, і ти пропадеш, і я пропаду.

Ну, впустив і того.

– Сідай аж на жердці.

Значить, зібрались усі і живуть. Топлять і все роблять гуртом. А вовки почули, що там багато пожитку. Один і каже.

– Я, братця, знаю м'яса!

– Ну, як знаєш – ходім!

Пішло туди штук зо три, а може й з чотири. Прийшли, прогребли дірку під хатою, і вліз туди один. Так вони як захватили того вовка! Кабан попав за вуха, баран як розженеться та б'є з розгону, гусак крилами лупить. Ті втрьох б'ють, а селезень сидить та.

– Так-так! Так-так!

А півень сидить на жердці та.

– Куд-ку-да! Куд-ку-да! Бийте, бийте та й подайте сюди!

Ті вовки, що були коло хати, то ноги на плечі та й повтікали, а того тобто вбили. А самі живуть, хліб жують, постолом гроші возять, і оце й казка уся.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)