Сліпці (арабська казка)

***

Дбай про сліпців (арабська казка)

Жив у Багдаді один хитрий сліпець на ім'я Факік. Він нічого не робив, а тільки ходив та жебрав. Мав звичай мовчки стукати в двері, не вимовляючи ні слова, доки йому відчинять. Якось він почав отак настирливо стукати в одні двері.

– Хто там? – почувся голос господаря.

Факік на це нічичирк і постукав удруге.

– Та хто ж це такий? – знову сердито запитав господар.

Сліпець і цього разу не відповів. Господар зрештою сердито розчахнув двері.

– Ну чого тобі? – невдоволено спитав він, побачивши Факіка.

– Подайте милостиню ради Аллаха! – заскиглив Факік.

Господар хвилину помовчав.

– Ти сліпий? – спитав він.

– Еге,– відповів сліпець.

– Ну, в такім разі простягни свою руку.

Факік був певний, що цей чоловік хоче йому щось дати, і простяг руку. А господар узяв його за руку й повів до хати. Факік охоче пішов за ним, бо подумав, що той замість милостині хоче нагодувати його. Вони піднялися сходами аж на найвищий поверх. Тут поводир Факіка зупинився й знову перепитав:

– Ну, старче Божий, чого тобі треба?

– Прошу милостиню заради всемогутнього Аллаха.

– Аллах подасть! – одказав на це господар.– Проси, щоб він повернув тобі очі! Я дати нічого не можу.

– А щоб тебе! – вигукнув Факік.– Чому ж ти не сказав мені цього відразу, ще там, унизу?

– А ти, дурню, чому зразу не озвався? – глузував той.

– Подай милостиню ради Аллаха! – не вгавав Факік.

– Нема в мене нічогісінько для тебе!

– Ну то хоч поможи зійти вниз!

– Сходи перед тобою, йди сам,– реготав господар.

Сліпець почав навпомацки спускатися, але не втримався, покотився сходами вниз і гепнувся прямо в двері. А господар зареготав ще дужче.

Опинившись на вулиці, Факік жалісно охкав, бо добре-таки потовкся. В цю мить надійшли два інші сліпці-жебраки, які з ним товаришували, й почали розпитувати, що сталося. Факік розповів про свою пригоду, а вкінці додав:

– Не залишається нічого іншого, як узяти дещо з наших припасів, бо сьогодні не дали мені нічого, а їсти хочеться.

Сліпці погодилися й пішли разом з ним додому.

А господар, який так неприязно зустрів Факіка, був досвідчений крутій та злодій. Почувши крізь вікно розмову жебраків, він миттю вибіг з дому й назирці подався за ними. Так непомітно й увійшов слідком до їхньої оселі.

Тут обачний Факік звернувся до товаришів:

– Ну, братове, зачинімо двері та обшукаймо спершу нашу хату, чи немає тут часом кого-небудь чужого.

Почувши це, крутій сторопів, але тут-таки вгледів, що зі стелі звисає шнур. Він ухопився за нього та й повис у повітрі. Сліпці, обходячи оселю, постукували палицями по кутках, нишпорили скрізь, але нічого не знаходили. Коли нарешті посідали, крутій опустився на долівку й сів поруч Факіка. Витягши із схованки гроші, сліпці перелічили їх і нарахували дванадцять тисяч срібних монет – драхм. Тоді кожний узяв стільки, скільки йому треба було, а торбу з грішми вони заховали в тайник.

Факік хотів був піти купити чогось попоїсти, але в когось знайшовся якийсь харч, і всі троє почали їсти. Крутій теж простягає руку до їжі, та вибирає найсмачніші шматки. Чутким вухом Факік уловив поруч незнайоме чамкання і зчинив гвалт:

– Пробі! Тут хтось чужий!

І цієї ж миті схопив злодія за руку й накинувся на нього разом з двома іншими сліпцями, періщачи його чим попало.

– Пробі! Гвалт! Грабують! Рятуйте, люди добрі! – верещали сліпці.

І крутій теж горланив щосили й відбивався від трьох.

На гвалт позбігалися сусіди та перехожі, вибили двері й увійшли до хати, щоб розборонити розбишак. Крутій заплющив очі, кинувся до прибулих і вклонився до землі, благаючи :

– Рятуйте, люди добрі! Побратими мої не хочуть віддати належної мені частки грошей. Ми наскладали їх разом. Я сьогодні мав намір узяти те, що належить мені, а вони накинулись на мене і мало не вбили.

Сліпці закричали, що все це брехня.

Тоді люди повели всіх чотирьох до оселі намісника, який був водночас і суддею.

Там крутій виступив наперед і сказав:

– Світлий наміснику! Мушу тобі признатися, що я й мої побратими – страшенні злочинці. Але ми заприсяглися, що не викажемо нічого, хіба що під муками. Що ж робити? Почни хоч би й з мене – треба ж спокутувати колись свої гріхи!

Факік роззявив був рота, щоб виправдатися, але намісник грізно звелів йому мовчати.

Крутія розпростерли й почали бити палицями. Він спершу уперто мовчав, згодом почав стогнати, далі розплющив одне око, а відтак друге.

– Що це ти виробляєш, проклятий!? – здивовано й воднораз сердито вигукнув суддя.

Пройдисвіт відповів:

– Ясний пане! Дай мені свій перстень, як запевнення в тому, що ти помилуєш мене, коли я розкажу тобі все!

Суддя пообіцяв.

Тоді він почав:

– Усі четверо ми тільки вдаємо з себе сліпців, щоб обдурювати людей та виманювати в них гроші. Ми заходимо до осель довірливих людей і чинимо там усякі шкоди. Отаким чином ми зібрали чимало грошей: аж дванадцять тисяч драхм. От я й сказав товаришам: «Віддайте мені мою частку – три тисячі, бо я більше не хочу шахраювати та обдурювати людей!» А вони злякалися й почали мене бити. Це можуть засвідчити усі перехожі. Будь ласкавий, ясновельможний пане, звели їм оддати належні мені три тисячі драхм. А що я не брешу, сам переконаєшся, взявши цих сліпців на тортури,– вони вмиттю прозріють!

Факік та двоє інших сліпців зчинили галас, що він бреше Суддя не повірив їм і звелів катувати їх, починаючи з Факіка. Били його, били, а він кричав тільки одне:

– Не бачу! Не бачу!

Пройдисвіт підійшов до нього й порадив:

– Та годі вже тобі! Чого ти такий упертий! Краще розплющ очі, невже ти хочеш, щоб тебе забили до смерті?

Звісно, сліпий Факік не міг послухати його поради. Суддя загадав катувати й інших двох старців. Крутій і до них підійшов з лицемірною порадою:

– Послухайте мене, братове! Розплющіть очі! Час покаятися за всі крутійства! Побійтеся Бога – він тяжко карає за брехню!

Коли катування не допомогло, дурисвіт сказав судді:

– Облиш уже їх! Вони не розплющують очей, бо людей бояться. Краще пошли по гроші!

І крутій пояснив, де та схованка.

Суддя звелів вигнати трьох сліпців з міста й принести йому гроші. Він одлічив три тисячі крутієві, а решту наказав роздати вбогим.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)