У самому серці мегаполіса, де хмарочоси впивалися в хмари, а вулиці світилися неоном, жив собі кіт, на ім’я Пан Коцький. Він уже не був молодий, та все ще стильний: чорний костюм із білою сорочкою, золотий годинник на лапі й капелюх, під яким виблискували хитрі очі. Пан Коцький був відомий у своєму районі: місцеві коти зверталися до нього за порадами, як заробити на кілограм риби чи як уникнути собачого патруля.
Проте мегаполіс виявився не таким уже й легким місцем для старого хитруна. Усі його казкові прийоми здавалися застарілими. Хто зараз повірить у старі трюки? "Доводиться адаптуватися," – подумав Пан Коцький, потираючи лапи.
Одного дня він вирішив спробувати щось нове. Вулицями гуляли сотні туристів із телефонами, тож Пан Коцький став... інфлюенсером! Він почав позувати перед популярними закладами, фотографуватися біля графіті й знімати відео, як вправно краде шматочок лосося з вітрини. Його відео зібрали тисячі лайків під тегом #міськийкіт.
Проте справжній прорив стався, коли Пан Коцький вирішив влаштувати вуличне шоу. Він надів окуляри, взяв до лап саксофон (насправді це була старенька труба з іграшкового магазину) і став грати... або удавати, що грає. Люди збиралися довкола, кидали монети в капелюх, а Пан Коцький хитро посміхався. Його прибуток за день перевищував навіть бюджет дрібного кафе.
Проте, одного разу Пан Коцький помітив, що конкуренція з іншими вуличними артистами зростає. Люди швидко втрачали інтерес, якщо номер не був унікальним. Тоді він вирішив згадати старі казкові прийоми. Він зробив собі костюм лева, а перед кожним шоу розповідав історію: "Я – колишній цар лісу, який втік до міста, щоб сховатися від мисливців".
Ця легенда спрацювала! Люди вірили й навіть робили селфі з "міським левом". У мережі почали поширюватися чутки про "легендарного Кота, який врятувався від лісового полювання". Пан Коцький знову був на вершині популярності і тоді він зрозумів, що головний секрет виживання у мегаполісі – не просто хитрість, а вміння перетворювати свої слабкості на переваги. Коли ти досвідчений, але не найсильніший, розум завжди виграє. А головне – ніколи не боятися змін.
І ось, кожного вечора, коли місто затихає, Пан Коцький сидить на даху хмарочоса, насолоджуючись краєвидом і мискою свіжого тунця. Він переміг, навіть у світі, де, здавалося, казки вже не працюють.