Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Менший син (грецька казка)

Казки про:
1283

Менший син (грецька казка) Давним-давно колись жив собі мірошник з трьома синами. їхній млин стояв на маленькій річці, за лісом.

Одного ранку прокинувся мірошник – і що він бачить?

У річці – ані краплини води, а раніше вода день і ніч крутила млинове колесо.

– Ой горенько! Де ж ми тепер будемо молоти своє зерно?

– Не сумуй, батьку,– кажуть сини,– може, вода ще піде. Почекаємо трохи.

Чекали день, другий, третій,– а вода не йде.

– Як ми тепер будемо жити? – бідкається мірошник
– Батьку,– відказує старший син,– завтра я піду шукати воду. Піднімуся аж до джерела, може, воно пересохло.

– Ходи, сину,' подивись.

Рано-вранці поклав старший син хліба в торбину та й пішов. Не було його до вечора; повернувся блідий, як мрець.

– Ой, батечку, що я тобі скажу! Йшов я понад річкою, а там дракон п’є воду. Я сховався: дай, думаю, подивлюся, що він буде робити, коли нап’ється. А дракон на мить одірвався від води та й мовив:

– Як мало води! Я ніколи не вгамую так спрагу!

І знову припав до води. А я швиденько вибрався з кущів – і сюди.

– Які ми нещасні! – сказав мірошник, заплакавши.– Тепер нам треба кидати це місце й шукати іншої роботи, щоб якось прожити.

– Я піду! – каже середній син.– Подивлюся, що там таке.

Вранці середній син поклав хліба в торбину та й пішов. А повернувся ввечері, ще блідіший від старшого брата.

– Ой, батечку, що я тобі скажу! Дійшов і я до дракона. Хотів був сказати, щоб він залишив хоч трохи води для нашого млина Коли це, де не візьмись, вовк. Підбігає прямо до дракона.

– Куме драконе,– каже,– в мене до тебе є прохання.

– Кажи,– кинув дракон у відповідь і знову почав хлебтати воду.

– Залиш трохи води, бо мої дітки не в силі піднятися так високо, а без води вони помруть.

Дракон кинувся на вовка й проковтнув його. І я гайнув мерщій звідти. Так перелякався, аж голова пішла в мене обертом.

Мірошника охопив страх.

– Збирайтеся, СИНИ мої, сьогодні ж поїдемо звідси, ніщо нас тут більше не тримає.

– Батьку, дозволь мені піти,– мовив менший син.

– Що ти зможеш зробити? Що буде, як він тебе побачить?

Але менший син наполягав на своєму, і батько зрештою погодився.

Другого дня раненько пішов і менший син. Дійшов до того місця, де був дракон, сів на камінь, подалі від звіра, та й задумався:

– Як же йому не дати пити воду?

Він оглянувся навкруги, і раптом його очі засяяли. Тримаючись на відстані від дракона, хлопець почав спускатися до річки. Йшов аж до вечора, аж поки дійшов до джерела. Дістав хліб, повечеряв і ліг спати.

Вранці він назбирав сон-трави, поклав її на воду і придавив камінням, щоб не пливла. Дракон, напившись води, настояної на сон-траві, одразу засне, гадав хлопець.

Пішов менший син додому. Застав там зажурених батька і братів. Ті вже думали, що він загинув.

– Не плачте, я живий і здоровий. Краще піддайте мені ланцюг на плечі.

– Який ланцюг? – спитали брати.– І що ти з ним збираєшся робити?

– Побачите,– відповів той.

Брати завдали братові на плечі ланцюг, і він знову пішов до дракона. Сховався у кущах і став вичікувати.

Дракон, як перед цим, жлуктив воду. Потім він розігнувся, тричі струснувся так, що й пташки позлітали з дерев, а тоді розлігся на траві й заснув.

Хлопець міцно зв’язав дракона і потяг до млина.

– Гей, де ви там? – гукнув він.

– У млині,– відповів мірошник.– Пішла вода! Млин працює!

– Ой, вийдіть подивіться на дракона!

Вийшли вони і очам своїм не повірили. А потім як зарегочуть і
– Як ти його сюди притяг? – спитав батько.

Менший син розказав, як було.

Тут дракон очуняв. Побачив, що він міцно спутаний, та й сконав від страху.