Ловець качок Гомбей (японська казка)

***

Ловець качок Гомбей (японська казка) Жив собі колись ловець качок на ім’я Гомбей. Щодня ходив він на озеро, ловив одну качку, продавав її в місті і з того жив.

 Та якось Гомбей подумав:

 «Куди це годиться – одна качка! Ловитиму щодня сотню».

 І він розставив на озері сотню силець.

 Прийшов наступного дня вдосвіта, дивиться – у сильцях б’ють крилами качки. Порахував – дев’яносто дев’ять.

 «Лишилося ще одну впіймати»,– подумав Гомбей. Стиснув у руці кінець товстої мотузки, що з’єднувала сильця, і причаївся.

 А тим часом зійшло сонце – озеро заблискотіло. Осліплені тим сяйвом качки стрепенулись і враз злетіли угору.

 – Ой!.. – і Гомбей смикнув мотузку.

 Але ж качок було дев’яносто дев’ять, а він – один. Тому качки понесли Гомбея високо в небо.

 Разом із Гомбеєм вони пролетіли над горами і лісами. Та раптом

 мотузка обірвалась – і Гомбей шугонув униз. Бах! – і земля загула: Гомбей упав на поле.

 – Ой, людина спустилася з неба! – вигукували приголомшені селяни і збіглися до нього.

 Гомбей чухав потилицю й розповідав, як він опинився отут на полі.

 – Бідолаха! Як же ти вернешся додому, коли тебе занесло так далеко? Стань до мене на роботу,– порадив йому якийсь жалісливий селянин.

 Наступного дня Гомбей уже допомагав тому селянинові по господарству: косив траву на сіно, обробляв землю.

 Одного разу жав він серпом чумизу, дивиться – одна здорова стеблина аж зігнулася під вагою зерен. Гомбей одрізав волоть – і вигнуте, мов лук, стебло випросталось і підкинуло його в небо. Вітер підхопив Гомбея й поніс до гір.

 Цього разу він упав на міську вулицю. Збіглися, заметушилися навколо нього люди.

 – Величезний птах упав із неба!

 – А може, це бог-громовержець?

 Засоромлений Гомбей утік і заховався у крамничці парасольок.

 Хазяїн злякався чудернацького чоловіка, що прилетів із неба, та коли Гомбей розповів, як було діло, пожалів його:

 – Поки не взнаєш дороги додому, побудь у мене.

 Наступного дня Гомбей уже працював у крамничці.

 Та якось, коли він сушив парасольку, знявся сильний вітер і поніс його разом із парасолькою високо в небо. Гомбей міцно тримався за ручку й крутивсь, як паперова вертушка.

 А тим часом вітер ущух, і Гомбеєві ноги торкнулися чогось твердого.

 «Врятувався!» – подумав Гомбей і глянув униз.

 І в ту ж мить пополотнів: він зачепився за вершечок п’ятиярусної пагоди.

 – Рятуйте! Рятуйте! – закричав Гомбей, прилипнувши до пагоди.

 На його крик позбігалися люди, але ніхто не міг зарадити його біді.

 А тим часом Гомбеєві потьмарилося в очах, і ноги ковзнули вниз.

 Гомбей упав людям на голови, і від того удару в когось з очей полетіли іскри. Ті іскри бризнули на храм та пагоду й запалили їх.

 Кажуть, такої пожежі ще світ не бачив.

 * Пагода – баштоподібний багатоярусний буддійський храм у країнах Далекого Сходу.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)