Як дурник одружився з королівною (кубинська казка)

***

Як дурник одружився з королівною (кубинська казка)  Було в матері троє синів: двоє

  розумних, а третій – дурник.

  Коли це захворіла королівська донька-одиначка – сумує та й сумує. І тоді оголосив король: хто королівну розсмішить, той і побереться з нею.

  А в садибі трьох братів росла яблуня. То старший і каже:

  – Я розсмішу королівську доньку.

  Взяв він кошика, зірвав три яблука й подався в столицю. Край ліска стрілася йому якась бабуся.

  – Що несеш у кошику? – питає старенька.

  – Кінські кізяки! – відказав розумник.

  А бабуся йому:

  – То й матимеш кізяки.

  Дійшов розумник до палацової брами, просить сторожу, щоб пропустили. Пройшов до короля, а той каже:

  – Гаразд! Побачу, як ти її розсмішиш.

  Ось і покій королівни. Розумник перевернув кошика й витрусив з нього... кізяки!

  Розсердився король і звелів побити розумника киями. Приплентав старший брат додому ледь живий, червоний з сорому!

  – І що ж тобі таке скоїлося? – питає мати.

  – Та нічого,– відповідає. – Тільки побили добряче.

  І розказав, чим обернулися три яблука.

  Тоді озвався другий розумник:

  – Я йду до яблуні!

  І собі зірвав три яблука. А мати його напучає:

  – Гляди, щоб і тобі не було таке, що братові...

  – Ні, такого не буде! – сказав середульший син і вирушив до палацу.

  Коли проходив ліском, здибалась йому та сама бабуся і спитала:

  – Що несеш у кошику, синку?

  – Слимаки! – відказав другий розумник.

  А старенька йому:

  – То й будуть тобі слимаки.

  Прийшов до палацу, пропустили його: може, цей розсмішить королівну? Та коли він перевернув кошика ще й потрусив, звідти посипалися слимаки.

  Узяв королівну ще дужчий смуток. І наказав король дати київ розумникові.

  Вернувся й цей геть побитий додому.

  Розказав середульший син матері, що його спіткало: не розсмішив королівни, тільки відлупцювали його.

  Тоді озвався дурник:

  – Я розсмішу королівну.

  А мати йому:

  – Он твої брати її не розсмішили, то де вже тобі, дурненькому!

  Та дурник затявся:

  – Розсмішу – і край!

  Узяв кошика, а брати кажуть:

  – Та там на яблуні вже яблук не зосталося.

  Але дурник пішов до яблуні й набачив-таки яблуко, найгарніше з усіх. Поклав його в кошик і подався в дорогу.

  Підійшов до ліска, а назустріч бабуся дибає.

  – Що несеш, синку?

  – Яблуко,– відповів дурник.

  А бабуся:

  – То й матимеш яблуко.

  Зупинився дурник під палацом та й просить, щоб пустили його до короля; так і так, каже, розсмішу зачаровану дівчину. А сторожа нікого вже не пускала, бо хто приходив, то тільки ще дужче засмучував королівну, і їй ставало гірше й гірше.Як дурник одружився з королівною (кубинська казка)

  Але дурник так благав, аж люди, що зібралися біля брами, почали за нього просити, поки зрештою пустили дурника до короля, а той зразу повів його до хворої дочки.

  Тоді на очах у королівни хлопець перевернув кошика, і звідти випало яблуко. Воно покотилося по підлозі – і королівна засміялася й розвеселилась, бо яблуко було дуже гарненьке.

  А король сказав:

  – Ти одружишся з моєю дочкою. Але спершу зроби, що я тобі загадаю. За три дні збудуй корабель, щоб і по воді плив, і по суходолу їхав.

  Пішов дурник назад, плачучи. Біля гаю знов перестріла його бабуся та й питає:

  – Чого плачеш, синку?

  Він і розказав, що зняв чари з королівни, та король загадав збудувати за три дні корабля, щоб і по воді плив, і по суходолу їхав.

  – Не побивайся, синку,– втішає його бабуся. – Принеси лишень сокиру, пилку й молотка – та й по роботі буде.

  Два дні шукав дурник сокиру, пилку й молотка, а коли знайшов, то приніс бабусі. І ту ж мить постав перед ним корабель.

  Сів хлопець на корабель, провів його поміж дерев через ліс і третього дня надвечір прибув до палацу.

  Побачив король дурника на кораблі й насупився.

  – Ти впорався з роботою,– каже. – Я віддам за тебе дочку. Але спершу ще щось тобі загадаю. Три дні ти пастимеш двісті зайців. Як не долічишся хоч одного – помреш і не одружишся з моєю дочкою. Чуєш? Іди й три дні паси моїх зайців.

  Знов, плачучи, приходить хлопець до гаю. А бабуся питає:

  – Чого плачеш, синку?

  Розказав їй, як король загадав три дні пасти двісті зайців і, коли хоч один пропаде, король скарає пастуха на горло.

  – Ось на тобі свисток,– каже бабуся. – Свиснеш у нього – і всі зайці збіжаться, жоден нікуди не дінеться. Тільки стережися! Як приходитимуть до тебе купувати зайців, то ти не продавай нікому жодного.

  Узяв дурник свистка в зуби й хотів був вже йти пасти зайців, та бабуся ще сказала:

  – Тій, що прийде до тебе купувати, загадай поцілунок за зайця.

  І подався хлопець пасти зайців. Свиснув – і всі зайці збіглися докупи, жоден нікуди не тікає.

  Перша прийшла купувати зайця королівська служниця.

  А дурник їй:

  – Я не продаю зайців.

  – Мені так потрібен заєць! Хоч одного продай! – просить служниця.

  Тоді хлопець каже:

  – Поцілуй мене – і я дам тобі зайця.

  Поцілувала служниця дурника в чоло, і той дав їй зайця. Пішла служниця. Вже доходить до брами, коли хлопець свиснув у свисток – заєць вистрибнув у неї з рук і прибіг на поле.

  У палаці король її питає:

  – Ти чому не принесла зайця?

  – Він не хоче продавати! – відповідає служниця.

  Наступного дня прийшла по зайця королівна.

  Дурник і їй сказав:

  – Поцілуєш мене – дам тобі зайця.

  – Та вже поцілую!

  І поцілувала дурника, а він дав їй зайця. Вже доходила вона додому, як хлопець свиснув у свисток – і втік заєць від дівчини.

  Прийшла в палац, а король питає:

  – Чому без зайця?

  – Дурник не хоче продавати!

  Тоді обізвався королівський слуга:

  – Я куплю! Сьогодні ж і піду.

  Прийшов на поле, де хлопець пас зайців, а той йому каже:

Як дурник одружився з королівною (кубинська казка)  – Поцілуй мене в чоло, то дам зайця.

  Слуга поцілував його, взяв зайця й подався додому. Та не встиг дійти до палацу, як хлопець свиснув – і нема зайця.

  Питається в слуги король, де заєць.

  – Не продає пастух! – відповідає той.

  – Піду я! – каже королева.

  Прийшла вона до дурника на поле й просить продати їй зайця. А хлопець їй на те:

  – Не продаю! Та коли поцілуєш мене – дам зайця.

  І королева поцілувала його в чоло, а дурник дав їй зайця. Але не донесла вухатого королева – свиснув дурник у свисток, і заєць утік до нього.

  Побачив король, що й дружина вернулася без зайця, розгнівався та як гукне:

  – Сам піду сьогодні купувати!

  Прийшов він до дурника й почав торг за зайця. А дурник і йому каже, що не продає, але віддасть зайця, коли король поцілує його в чоло.

  Поцілував король хлопця, і той дав йому зайця. Та не доніс вухатого володар – свиснув дурник у свисток, і чкурнув заєць, тільки смуга лягла!

  Зітхнув король та й мовив:

  – Цілували його і рідні мої, і слуги,– то нехай уже бере мою дочку за дружину.

  Отак дурник одружився з королівною.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)