Як від Дмитрика ввічливі слова повтікали (Ніна Колодяжна)


Як від Дмитрика ввічливі слова повтікали (Ніна Колодяжна)

Дмитрик прокинувся від ароматного запаху їжі та блискавкою опинився на кухні. На столі його чекала тарілочка тепленьких ажурних млинців, складених конвертиками та прикрашених ягідками малини.

– Ням-ням. Смакотааа, – привітався з млинцями Дмитрик.

Коли тарілка спорожніла, хлопчик зразу скочив зі стільця і побіг збиратися до школи.

Бабуся сумно зітхнула та тихо промовила:

– Ні тобі "доброго ранку", ні тобі "дякую", ні тобі "до побачення".

На математиці Дмитрик виявив, що забув циркуль, тому він вирішив попросити його в сусідки по парті Аліси:

– Дай мені, бу...Бу...Бууу...

Він став кольору стиглої полуниці від напруження, але слово "будь ласка" в нього ніяк не виходило.

– Дай мені циркуль! – неочікувано для себе вигукнув на весь клас Дмитрик.

Аліса зробила круглі очі від здивування та все ж таки простягла циркуль неввічливому однокласнику.

На перерві дівчинка відтанула та пригостила Дмитрика шоколадним батончиком. Але "дякую" так само в нього не вийшло.

Тож Аліса подумала, що Дмитрик глузує над нею, та дуже образилася.

Додому хлопчик повернувся сумний, як дощова хмаринка, і майже ні з ким не розмовляв. Він так і не зрозумів, чому від нього повтікали ввічливі слова.

Вночі в його сон завітала фея Дяка Будьласківна. Вона дорікнула Дмитрику, що вчора він був нечемним з бабусею – не привітався, не подякував за сніданок та не попрощався. Дмитрик пригадав той ранок, і йому стало соромно. Тоді фея ввічливості нахилилася над його вухом та прошепотіла спосіб, як виправити цю прикру ситуацію.

Рано-вранці бабуся прокинулася від грюкання, що лунало з кухні, та поспішила на перевірку своїх володінь. Дмитрик у фартушку стояв коло плити. Він усміхнувся та простягнув бабусі повну тарілочку оладок щедро политих медом.

– Доброго раночку, бабусенько. А я вже нам сніданок начаклував.

– Ооо, ґречно дякую, як це несподівано і приємно!

– Вибач, що вчора я був нечемним. Більше таке не повториться.

Бабуся обійняла онука та стерла борошно з його щоки.

Дмитрик радів, адже бабуся пробачила його, а ввічливі слова повернулися і вимовлялися легко.

У гарному настрої бабуся та онук поснідали смачними оладками, рецепт яких Дмитрику уві сні нашепотіла фея ввічливості.

У школі хлопчик попросив вибачення і в Аліси й пригостив дівчинку оладками власного приготування.

Більше від Дмитрика ввічливі слова не тікали, ще й нові додалися. Тож Дяка Будьласківна із задоволенням спостерігала, яким чемним став її учень.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)