Як пана вітали (білоруська казка)

Народився в пана син.

Довідався про це економ. «Треба,– думає,– привітати пана».

Покликав він старосту, лакея й кучера та й каже їм:

– Підемо вітати пана з сином. Я говоритиму перший, а ти, старосто, скажеш за мною: «З усім двором», а ти, лакею: «З дітьми й дружиною», а ти, кучере: «Із усім своїм майном». Зрозуміли?

– Зрозуміли!

– Тільки ж, дивіться, говоріть щиро, від душі. Коли все вдало скажете, то пан винагородить нас.

– Добре,– кажуть слуги. Ми від душі привітаємо пана. Бо хто ж його більше любить, як не ми!

А щоб не йти до пана в такий день з голими руками, економ напакував решето яєць і звелів наймитові нести.

Зібралися так та й пішли пана вітати: попереду наймит з решетом яєць, за наймитом – економ, за економом – староста, за старостою – лакей, за лакеєм – кучер.

Підійшли до панських покоїв. Тут раптом у наймита розв’язалася волока від постола. Економ наступив на волоку – наймит так і гримнувся кулем через поріг з решетом яєць..

Як побачив це економ, забув про все та й крикнув зі злості:

– Бодай ти пропав!

Староста не дочув, що сказав економ, і підхопив щиро, від душі:

– З усім двором!

Лакей поклонився низько й заспівав солодким голосом:

– З дітьми й дружиною!

А кучер гримнув басом на все горло:

– І з усім своїм майном!

Пан як почув таке привітання, то в нього й очі на лоба полізли.