Народився в пана син.
Довідався про це економ. «Треба,– думає,– привітати пана».
Покликав він старосту, лакея й кучера та й каже їм:
– Підемо вітати пана з сином. Я говоритиму перший, а ти, старосто, скажеш за мною: «З усім двором», а ти, лакею: «З дітьми й дружиною», а ти, кучере: «Із усім своїм майном». Зрозуміли?
– Зрозуміли!
– Тільки ж, дивіться, говоріть щиро, від душі. Коли все вдало скажете, то пан винагородить нас.
– Добре,– кажуть слуги. Ми від душі привітаємо пана. Бо хто ж його більше любить, як не ми!
А щоб не йти до пана в такий день з голими руками, економ напакував решето яєць і звелів наймитові нести.
Зібралися так та й пішли пана вітати: попереду наймит з решетом яєць, за наймитом – економ, за економом – староста, за старостою – лакей, за лакеєм – кучер.
Підійшли до панських покоїв. Тут раптом у наймита розв’язалася волока від постола. Економ наступив на волоку – наймит так і гримнувся кулем через поріг з решетом яєць..
Як побачив це економ, забув про все та й крикнув зі злості:
– Бодай ти пропав!
Староста не дочув, що сказав економ, і підхопив щиро, від душі:
– З усім двором!
Лакей поклонився низько й заспівав солодким голосом:
– З дітьми й дружиною!
А кучер гримнув басом на все горло:
– І з усім своїм майном!
Пан як почув таке привітання, то в нього й очі на лоба полізли.