Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Як одна людина купила місто Стокгольм (Джанні Родарі)

Казки про:
1595

 Як одна людина купила місто Стокгольм (Джанні Родарі) Що завгодно може статися на базарі в Гавіраті. Тож і не дивно, що саме туди сходяться всілякі пройдисвіти, які торгують де доведеться та чим заманеться.

Якось на ярмарку з’явився чоловік, який продавав на диво незвичайні речі: гору Монблан, що в Альпах, Індійський океан, моря Місяця… Язик у торговця був так добре підвішений, що за годину залишилося лише одне місто – Стокгольм.

І невдовзі його придбав перукар, на ім’я Перуджо. Замість грошей постриг купця й освіжив одеколоном. А коли пройдисвіт пішов, то на найвиднішому місці, між дзеркалами, Перуджо почепив посвідчення про те, що став власником міста Стокгольма.

Перукар із гордістю показував цей документ клієнтам і з превеликим задоволенням відповідав на всі їхні запитання:

– Це місто у Швеції. І не якийсь провінційний закуток, а справжня столиця! Там мешкає майже мільйон осіб! І всі вони належать мені. Місто розкинулося на березі озера Меларен, але з його власником іще не знайомий. Поки що…
Потихеньку Перуджо назбирав грошей на дорогу й за рік вирушив до Швеції: треба ж нарешті оглянути свої володіння.

Стокгольм перукареві відразу сподобався. «Чудове місто, а шведи – гарний народ», – вирішив чоловік, оглянувши кожен закуток. Ось тільки біда: мешканці не розуміли ані слова з того, що казав Перуджо, який, до речі, також нічого не міг розібрати з відповідей привітних перехожих.

– Чи знаєте, хто власник Стокгольма? – звертався перукар до шведів. – Чи повідомили, що я його хазяїн? Ви мешкаєте в найпрекраснішому місті!

Шведи тільки всміхалися та кивали головами, немовби погоджуючись. Хоча вони й не розуміли, що каже перукар, але були вихованими та чемними людьми.

Задоволений Перуджо потирав руки:

– Пречудове місто! Як дешево я за нього заплатив – усього-на-всього стрижкою з одеколоном!

І все-таки цей перукар дуже помилявся. Він надто багато заплатив, навіть переплатив. Адже не збагнув, що кожному, хто з’являється на світ, належить усе. І нічогісінько не потрібно платити – жодного сольдо! Варто лише засукати рукава, добре попрацювати, й тоді матимеш усе, що забажаєш.

* Язик добре підвішений – той, хто дотепно говорить.

* Сольдо – дрібна італійська монета.