Як бабуся болотяника перехитрила (українська народна казка)

***
Переглянуто: 734Відгуки: 0
КазкиУкраїнські народні казки

Як бабуся болотяника перехитрила (українська народна казка) Жила колись давно стара-престара бабуся сама в хаті коло лісу. Вже їй годів, мабуть, сто було чи, може, й більш… А за тим лісом болото, а в тому болоті жив болотяник, що вночі по болоту шастав, а вдень на купині спав. І хвалився болотяник, що мудрішого од нього й на світі немає, бо він кого хоч обдурити може.

Ото дізнався болотяник, що бабуся за лісом сама живе, перекинувсь на діда, приходить до неї й каже:

– Ти сама собі живеш, прийми мене в хату, щоб не так сумно було.

– Ну, що ж, – каже бабуся, – як ти добрий чоловік, приставай: будемо жити вдвох.

І пустила його в хату.

Пожили вдвох зиму, діждали весни. Бабуся й каже:

– Ну, діду, треба нам щось садити, бо не буде чого взимку їсти.

– Тільки ти, – каже дід, – поміркуй своєю головою… що тобі краще, те й будемо садити…

А сам думає: «Ну, стривай, бабо, ти хитра, а я ще хитріший. Я ж тебе перехитрю!»

– У мене городу чимало, – міркує бабуся. – Наймемо чоловіка – нехай виоре, та посадимо городину: буде нам на пожиток.

Найняли чоловіка, виорав город. Заходилася бабуся картоплю садити та й каже:

– Знаєш, діду… Ми ж хоч разом живемо, а їмо різно… Давай так поділимося: як уродить на городі – хай буде моє те, що в землі, а твоє – що зверху.

– Добре, – каже дід. – Хай буде.

Картопля росте, вони полють. Уродили бульби завбільшки з кулаки.

Бабуся собі в яму сипле, а дідові бадилля на купу скидає. Стали їсти. Вкусив дід бадилину та й каже:

– Ану, дай покуштувать – чи твоє смачніше, чи моє.

А бабуся сміється:

– Е, ні, дідусику, їж, що тобі вродило!

Прожили зиму, знову весни діждали.

– А що будемо сіяти? – пита дід. – Мені мої харчі вже увірилися.

– Коли так, – міркує бабуся, – насіймо маку.

– Еге, еге! – радіє дід. – Тільки мені хай буде те, що в землі, а твоє – що зверху!

– Про мене, – каже бабуся, – хай мої будуть самі вершечки.

Уродив мак. Голівки такі, як кулаки. Позрізала їх бабуся, повитрушувала, насипала маку повні мішки.

– Тепереньки, діду, рви усе, що твоє, їж на здоров'я.

Їсть болотяник цурпалки з маку, аж давиться.

– Дай, бабо, покуштувати, чи твоє смачніше, чи моє!

А бабуся сміється:

– Як же я тобі дам, коли мачинка маленька, а в тебе ротище здоровенний?

Перезимували знов. Болотяник цурпалки їсть, а бабуся – мак.

На третю весну вона питається:

– Чи будемо сіяти, чи, може, годі?

Тут болотяник як закричить:

– Щоб ти, клята бабо, пропала! Ти вже мене так захарчувала, що я й ногами не можу ходити!

– То ти, може, й жити в мене не хочеш?

– Ні, не хочу!

– А як же ми розпрощаємося? Навчи мене хоч одненької пісні на згадку!

Став він співати:

«Ой, жив собі болотяник-небога, та не мав він прихилитись до кого. То знайшов собі бабусю старую… Оцю вже, каже, я перехитрую!

А бабуся була хитріша: так його нагодувала, що він ледве дише. Бадиляччя й цурпалки давала: отак того болотяника вшанувала!

Зрозуміла, бабусенько, моє слово? Залишайся жива та здорова!»

– А добре, – питає, – я тобі заспівав?

– Добре, – каже.

– Ну, заспівай же й ти мені, хоч поганенької, та й розпрощаймося!

– Е, ні! – бабуся йому. – Я так не заспіваю! Ось перекидайся на коня, неси мене, куди знаєш, тоді й заспіваю!

Перекинувсь болотяник на коня й поніс її в ліс, між терни та глоди. А бабуся вхопилася за гриву й співає: «Трайда-райда! Трайда-райда!»

Уже болотяника колючки пошмугляли, уже на ньому й шерсті мало, а вона все співає.

Став болотяник проситися:

– Може, годі, бабусенько? Може, все?

– Е, ні, – каже, – не все. Ще й половини не проспівала.

– Ой, бабусю, голубонько, пусти хоч з душею! Не треба мені твоїх пісень!

– Еге, – каже, – я ж тебе слухала! Послухай і ти мене!

Аж заплакав болотяник.

– Дам, – каже, – торбу грошей, тільки відпусти живого!

Забіг у болото, копнув ногою під купиною, де в нього гроші були заховані, вхопив торбу й поніс бабусю до хати.

Як злізла на порозі – кинув їй торбу:

– Тепер знатиму, хто хитріший, хто мудріший! Прощавай, стара!

Та й подався до себе на купину.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)