Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна)


Якось вранці гуляло по лісі самотнє Слоненя.

Раптом на галявині воно зустріло Тигреня. Слоненя підійшло до нього й сказало:

– Давай з тобою дружити!

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна)

– Це як? – здивувалося Тигреня.

– Я не знаю. Я просто чув, що це добре.

Вони сіли поруч і стали думати, що ж це означає, "дружити", але так нічого й не придумали.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 2

– Треба спитати в батьків, – запропонувало Слоненя.

– Гаразд. Зустрінемося тут, на галявині, коли тінь від бамбука стане найдовшою.

І вони пішли кожне до своїх батьків, щоб спитати, що значить "дружити".

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 3

Тато Тигр відпочивав після нічного полювання. Він відмахнувся від сина і не став йому нічого пояснювати.

Мама Тигриця була зайнята серйозною розмовою з тіткою Бегемотихою.

– Потім, потім, – сказала вона Тигреняті.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 4

Батьки Слоненя того спекотного дня купалися в річці. Вони відповіли сину, що не знають...

Тигреня дочекалося, поки сонце почало опускатися в джунглі, й пішло на галявину, щоб зустріти там Слоненя.

– Привіт, – сказало Слоненя. – Мої не знають.

– А мої обіцяли розповісти потім.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 5

– Давай будемо питати в усіх, хто трапиться по дорозі, – запропонувало Тигреня.

І вони пішли у джунглі.

По дорозі Слоненя зривало з дерев плоди й пропонувало Тигреняті, воно не знало, що тигри не їдять фруктів.

Тигреня відмовлялося, але щоб не засмутити Слоненя удавало, ніби в нього болить живіт.

Нарешті вони зустріли двох мавпочок, що грали на гілках великого дерева.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 6

– Скажіть, будь ласка, – чемно звернулося до мавпочок Тигреня, – чи не знаєте ви, що значить "дружити"?

– Про які дурниці говорить це дурне Тигреня, – заторохтіли мавпочки й зникли в листі дерева.

Слоненя й Тигреня пішли далі. Згодом вони дійшли до річки.

Тигреня розгублено зупинилося. Воно не вміло плавати. Тоді Слоненя нахилило хоботом велику гілку, і через цей "місток" Тигреня перебралося на інший бік.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 7

Потім вони зустріли Крокодила. Він сидів у ставку й тримався за перев'язану щоку. З його очей текли сльози.

– Чи не могли б ви сказати, – звернулося до Крокодила Слоненя, – як нам із Тигреням треба дружити?

– Яке нахабство! Хіба ви не бачите, що в мене болять зуби? А ви тут зі своїми дурницями... – і Крокодил пірнув у воду.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 8

Слоненя засмутилося, а Тигреня почало його втішати...

– Хочеш, я заспіваю тобі пісеньку?

І Тигреня заспівало про те, як добре ганятися за метеликами й перевертатися у траві. Воно дуже старалося, щоб Слоненяті сподобалося. І Слоненя весело хитало головою.

Потім вони стомилися й сіли відпочити. Вони зовсім забули, куди й навіщо вони йшли, так гарно їм було разом.

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 9

І тут звідкись прилетів червоно-зелений Папуга.

– Пр-р-речудово! – закричав він. – Бідолашні батьки шукають їх, хвилюються, а ці двоє друзів гуляють!

– Ти чув? Він сказав: "двоє друзів". Це про кого?

– Пр-р-ро вас, – уточнив папуга. – Ну ж бо, мерщій додому!

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 10

І вони щасливі пішли додому.

Тато Тигр був дуже сердитий:

– Чому ти не граєш з тигренятами? Щоб я більше не бачив тебе із Слоненям. Нема чого сказати – знайшов друга!

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 11

Тато Слон фуркнув, почувши це:

– Мій син знайде собі кращих друзів!

І вони забрали своїх дітей в різні боки.

Але якось, проходячи берегом річки, Тигреня побачило на піску такі слова:

Хто вміє дружити (Тетяна Золотухіна) – 12

Комментариев: 1 RSS

Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)