Чому ворона чорна (Віталій Кінаш)

***

Чому ворона чорна (Віталій Кінаш)  Колись перната кольору ночі була схожа на веселку. Сяде десь на дереві, а в неї одна пір’їна червона, друга – помаранчева, третя – жовта, четверта – зелена, п’ята – блакитна, шоста – синя, сьома – фіолетова… Словом, щойно якийсь лісовий мешканець побачить дивакувату пташку, то вже не стримається від реготу.

  – Досить бути посміховиськом! – якось вирішила крилата і, прилетівши до царя звірів Лева, почала дорікати недолугим одягом:

  – Усім лісовим мешканцям ти роздав гарне вбрання, тільки мені не пощастило!

  Володар поглянув на пернату й, ледь стримавши смішок, подумки визнав: «І справді, безглуздіший одяг годі й шукати…»

  – Заспокойся, Вороно! – примирливо сказав Лев. – Сьогодні моя найкраща майстриня зшиє тобі найрозкішніше у світі вбрання.

  Отож пернату привели до царської кравчині.

  – Уважно тебе слухаю, – привітавшись, звернулася до веселкової пташки павучиха Аделаїда.

  – Хочу одяг величавого кольору, який би переливався діамантами! – заявила крилата.

  – Як забажаєш, – відповіла майстриня та взялася до роботи.

  Поки Ворона пригощалася в царській їдальні смачнючим сиром і свіжим молочком, спала та знову пригощалася, павучиха створювала справжній шедевр. Вбрання вийшло таким дивовижним, що пташка, побачивши його, аж випустила з дзьоба черговий шматок улюблених ласощів.

  – Сукня твоя, – всміхнулася Аделаїда.

  Квапливо витерши крилом замурзаного рота, дивачка кинулася вбиратися в білосніжний одяг.

  – Кінець смутку, адже відтепер я – найвродливіша пташка у світі! – викручувалася перед дзеркалом Ворона.

  Нарешті крилата згадала, що треба похизуватися перед мешканцями лісу.

  – Ну, салют, Аделаїдо! – каркнула Ворона і, прихопивши в дзьоб шматочок сиру, подалася хвалитися вродою.

  Змахуючи крилами, перната видивлялася в усі калюжі:

  – Тепер Орел точно буде моїм! Ось тільки красуні нікому так просто з неба не падають, тому хай спочатку здійснить подвиг…

  Цієї хвилини Ворона пролітала чергову заглибину з багном.

  – Просто незрівнянна… – пробурмотіла вона, підморгнувши власному відображенню, й… випустила сир.

  Не вагаючись і миті, модниця кинулася за шматком улюблених ласощів. Плюхнувшись у калюжу, з полегшенням відзначила, що смакоту врятовано. Та раптом над Вороною наче загуркотіло сто громовиць – вона згадала про білосніжне вбрання!

  – Ой-ой! – гірко скрикнула крилата.

  Та було запізно: сукню безнадійно зіпсовано.

  Відтоді Ворона чорна й усе зітхає, що Орел у її бік не позирає…

* Недолугий – поганий; не такий, як потрібно.

* Салют – панібратське прощання.

Комментариев: 2 RSS

1наталя26-04-2018 18:31

гарна казка мені сподобалась

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)