Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Чому ящірки втрачають хвіст, а в лемурів круглі очі? (Доленко Василь)

Казки про:
2747

Чому ящірки втрачають хвіст, а в лемурів круглі очі (Доленко Василь)Колись дуже давно цар звірів Лев оглядав власні володіння, аж раптом відчув нестерпний біль у лапі. Шкандибаючи, золотогривий дістався свого правительського лігва та звернувся з проханням до підданих:

– Вилікуйте лапу – віддячу по-царськи.

Найкращі лікарі оглядали Лева, проте так і не змогли допомогти. Коли це до володаря завітала звичайна Ящірка й, одразу помітивши колючку в його кінцівці, врятувала постраждалого від болю.

На радощах правитель видав наказ:

– Забороняю полювати на ящірок, бо вони виявилися найкращими лікарями.

А ще Лев звернувся до духа джунґлів:

– Навчи побратимів моєї рятівниці захищатися по-особливому, якщо раптом колись не буду поруч.

І дух джунґлів, який мешкав у старому баобабі, погодився виконати царське прохання.

Відтоді плазунки знахабніли так, що нікому від них не було спокою. То в когось їжу поцуплять, то в чиємусь будинку поселяться, то розляжуться посеред дороги й відмовляться зійти...

Аж ось одного дня після довгого сну прокинулися лемури. Зголоднілі, вони почали полювати на ящірок. Коли це де не візьмись розгніваний Лев:

– Як насмілилися переслідувати зелених?! Хіба не чули про мій наказ?!

Украй здивовані лемури почали виправдовуватися:

– Правителю, пробач! Ми спали й нічогісінько не чули про твоє розпорядження, а тепер почуваємося страшенно винними...

– Ну, гаразд, – примирливо сказав володар, – на перший раз пробачаю.

Та щойно цар сховався в найближчих заростях, один зголоднілий пухнастик вирішив знехтувати Левовим наказом. Обережно піднявши половинку кокосового горіха, схопив ящірку за хвіст. Несподівано плазунка легко звільнилася, залишивши відросток у міцних лапах. Зелена весело захихотіла й заспівала:

Ось таке чудове диво –

Утікаю я красиво.

І не буду гірко плакать –

Хвіст даю тобі на згадку!

Здивуванню лемурів не було меж. Їхні очі так округлилися, що й нині залишилися схожими на великі яблука.

Доленко Василь, 14 років, с. Бузулуки Криничанського р-ну Дніпропетровської обл.