Одного разу скляр сказав божевільному:
– Всі божевільні б’ють скло, а ти чомусь лінуєшся і сидиш без діла. Іди і ти бити скло. Ти мені цим дуже допоможеш: у мене буде більше роботи.
Божевільний послухався. Він побіг до будинку скляра і, весело пританцьовуючи, до тих пір жбурляв каміння, поки в вікнах не залишилося жодного скла.
Коли скляр повернувся додому і побачив це, він накинувся на божевільного з кулаками.
– Чому ти на мене сердишся? – запитав божевільний.– Адже ти сам сказав мені: “Іди і бий шибки”.
– Але я ж велів тобі бити скло в вікнах інших будинків, щоб у мене було більше роботи! – в розпачі вигукнув скляр.
– Якби я розбив скло не в твоєму домі, – заперечив божевільний, – то господарі могли б запросити іншого скляра. А вже тут я спокійний: ти нікого не будеш кликати і зробиш цю роботу сам.