Павучок – рудий бочок (Ірина Жиленко)

Павучок – рудий бочок

мив надвечір ніжки.

Був він добрий павучок,

та дурненький трішки.

Мив він ніжки, вимивав,

їх ретельно рахував.

Перша, друга – при мені,

ось і третя ніжка,

а четверта – є чи ні?

Є – вона вже в ліжку.

А весела ніжка п'ята

все ще хоче танцювати.

Ну невже та п'ята ніжка

не стомилась анітрішки?

Вередлива шоста ніжка

не давала знять панчішку.

Упиралася, сміялась –

ніжка лоскоту боялась.

Сьома митись не любила:

«Ой! Змивається загар!».

Восьма крику наробила,

що на неї наступила

ще не вимита нога.

Павучок благає: «Досить!

Не пустуйте, час у ліжко!».

Доки вимив ніжку восьму,

забруднилась перша ніжка.

Вимив першу – десь поділась сьома.

Де ти, сьома? Вже і сонце закотилось

втомлено і сонно.

Спить конячка і бичок, птиці сплять і мишка,

тільки смішний павучок все ще лічить ніжки.