Не хочу й не буду (Святослав Рунге)


Квочка, розпушивши пір'я і обійнявши крилами гніздо із соломи, грілася на сонечку. Але вона не просто грілася, вона висиджувала курчат, що мали от-от з'явитися на світ.

Раптом одне яйце вискочило з-під крила та й пострибало навколо гнізда, обертаючись немов дзиґа.

Не хочу й не буду (Святослав Рунге)

Курка наздогнала втікача й повернула його на місце. Потім вона почала перераховувати майбутніх діток, увесь час плутаючись, тому що неслухняне яєчко стрибало, крутилося й перескакувало з місця на місце.

У цей час у двір вийшов Півень. Він ніс курці букет польових квітів.

– Як, ще ніхто не вилупився? – здивувався Півень. – Але ж пора вже!

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 2

З гнізда знову викотилося неслухняне яйце.

– Ось, подивися, викапаний ти! Такий само гультяй та гайсало! – Курка крилом підхопила яєчко й обережно опустила його до гнізда.

А Півень сказав:

– Піду-но я принесу тобі зеленого горошку. Га? З грядки! – І він поважно пішов.

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 3

Нарешті шкаралупки почали з тріском ламатися. Крак! Крак! Звідти з веселим криком вистрибували абсолютно однакові пухнасті грудочки. Розрізнити їх можна було лише за бантиками. Майбутні курочки були з бантиками на голові. А майбутні півники – з бантиками на шиї – замість краваток.

– Здрастуй, мамо Курка!

– Привіт! Ух, як тут гарно!

– А як просторо!

– У мене у шкаралупі все тіло затерпло!

Так курчата кричали на різні голоси, і тільки одне курча залишалося у яйці й не поспішало виходити зі свого будиночка.

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 4

– Ну, виходь уже! – квапила його мама Курка. – Ми всі на тебе чекаємо!

У відповідь пролунав тоненький скрипучий голосок:

– Не хочу й не буду!

Курка нічого не зрозуміла. Як це – "не хочу й не буду"?

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 5

– Не хочу разом з усіма! – пропищало Яйце. – Я не буду курчам! Не буду! Не буду!

На додачу Яйце почало повчати Курку. І кудкудакає вона не так як треба, і гніздо не так робить, і зерно не так клює...

– Востаннє питаю: чи вийдеш ти звідти? – розсердилася Курка.

– І не збираюся! – відповіло Яйце.

– Ну от що, дітки, досить із ним панькатися, – сказала мама Курка. – Нехай посидить сам і подумає про свою поведінку. А ми підемо. Пошукаємо жуків та хробаків. А потім я навчу вас будувати гнізда з соломи. А ще ми просто будемо гуляти!

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 6

Мама Курка з курчатами пішли.

А у двір повільно вийшов Кіт.

– Яка краса! Яка ідеальна форма! – замурчав Кіт, побачивши Яйце. – Ви – сама досконалість! – Він облизнувся й одразу запропонував: – Давайте разом пограємо!

– Із задоволенням! – погодилося Яйце. – Тільки в що?

– Давайте пограємо у кота-мишки! – сказав Кіт.

– Ха-ха! Ви, мабуть, вважаєте мене дуже дурним? – відповіло Яйце. – Гадаєте, що я дозволю вам так просто мене зловити й з'їсти, як мишку?

– Як вам не соромно! – обурився Кіт. – По-перше, я не їм сирі яйця. От якщо там яєчня або омлет, тоді інша справа. Крім того, котом будете ви, а мишкою – я. І ви будете мене наздоганяти й їсти.

– Котом буду я? – зраділо Яйце. – Це ж інша справа. Згоден!

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 7

– Нічого не вийде, – сумно сказав Кіт. – Я забув, що у вас немає ніг. Як же ви будете наздоганяти?

– Як це немає? Є! – із шкаралупки вискочили курчачі ніжки.

– А де ж черевце? – розсудливо зауважив Кіт. – Як ви мене спіймаєте та будете їсти, якщо у вас немає черевця?

– Є черевце! – полетіли уламки шкаралупи, і тепер тільки на голові у курчати залишалася біла шапочка. Це був півник із бантиком на шиї.

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 8

– Оце інша справа! – промуркотів Кіт і простягнув пазуристу лапу, щоб схопити курча.

На щастя, у цей момент у дворі з'явився Півень із букетом зеленого горошку. Він кинувся на Кота й прогнав його.

– Ще трохи, і Кіт би тебе з'їв! – закричав Півень. – Дурне курча! Без голови на плечах!

– Є голова! – вигукнуло курча і скинуло з голови останню шкаралупку. Тепер воно нічим не відрізнялося від своїх братів.

– Хоч ти й наймолодше, але балувати ми тебе не будемо, – суворо сказав Півень.

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 9

– Тату! Тату! Здрастуй, тату! – застрибали навколо Півня курчата.

– Здрастуйте, діти! – сказав Півень.

– А ми підемо гуляти? – запитало батька молодше неслухняне курча.

– Це залежить від твоєї поведінки, – сердито відповів Півень. І вже трохи м'якіше додав: – Підемо!

Не хочу й не буду (Святослав Рунге) – 10

– Ох, мало не забув! – вигукнув Півень і підніс курці букет із зеленого горошку. – Ось, тільки-но з грядки!


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)