Маленьке манго (індійська казка)

***

Маленьке манго (індійська казка)  Якогось спекотного дня подорожній ішов з одного села в інше і побачив тінистий, чарівний гай. Серед гаю росло крислате мангове дерево. Віття й листя його було тане густе, так поспліталося, що жоден промінчик палючого сонця не пробивався крізь зелене шатро.

  Хоч і не було коли, проте стомлений подорожній вирішив завернути в той гайок і перепочити. Зайшов під густе віття мангового дерева и сів, прихилившись спиною до могутнього стовбура. А навколо буяли барвисті квіти, шепотілися трави, у верховітті заливалися співом пташки, що знайшли собі прохолодний сховок у густезній кроні. Час від часу налітали пориви лагідного вітерця й приємно холодили тіло.

  Посидівши трохи, подорожній простягся па зеленій смарагдовій травичці, заклав руки за голову й задивився нагору, на могутнє віття.

  «Яке могутнє та високе дерево! – думав він. – Любо дивитися на нього, очей не відведеш! А які маленькі плоди! Вони теж чудові і, певно, вже дозріли й напрочуд смачні. Мабуть, той, хто створив це дерево, дбав найперше про пташок, яких тут безліч. Справді, мав голову на плечах той, хто створив таке корисне для всіх дерево!»

  Подорожній потягнувся й знову задумався, дивлячись угору. «А от я зробив би трохи інакше, – знову почали снувати його думки. – Таке величезне дерево – і такі малесенькі плоди! Та вони ж не більші за яблуко! Як на те пішло, творець цього дерева не все до пуття розважив. Узяти кокосову пальму: вона куди менша за мангове дерево, хоч тінь дає таку, що ледве чи й одна людина сховається спечної днини, – а проте, горіхи завбільшки як моя голова! Або гарбуз: стебло в нього мале й тонке – зате який величезний сам, наче гора! Ні, тут таки щось недодумано!»

  От до чого дійшов своїм розумом подорожній. Втішений тим, що знайшов валу у самій природі, він гмикнув, заплющив очі й незчувся, як задрімав.

  Та невдовзі він аж підскочив спросоння – щось боляче вдарило його по лобі. Протерши очі, він став роздивлятися довкола, але ніде нікого не було. А біля нього лежало стигле манго. Воно зірвалося з гілки і впало просто на подорожнього.

  Він потер забите місце, а тоді взяв манго й поклав собі на долоню. «Як усе ж таки добре, – подумав він, – що манго родяться невеличкі. А коли б вони були завбільшки як кокосовий горіх – що тоді? Не спочивати б мені отут, не милуватися чарівним гаєм, не тішитися ніж ним пташиним співом. Ні, природа добре знає, що робить!»

  Подорожній звівся на ноги, ще раз вдячно поглянув на маленьке манго й бадьоро пішов далі своєю дорогою.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)