Жила колись маленька дівчинка на ім’я Хлоя, якій було близько 8 років. У школі всі друзі казали Хлої, що Пера Ноеля не існує, і їй важко було повірити в те, що цей добрий дідусь з довгою білою бородою не є реальним.
Вже скоро мало настати Різдво, але Хлоя не відчувала святкового настрою. Вона сказала: ”Навіщо святкувати Різдво, якщо Пера Ноеля не існує. Магія зникла! Я не буду святкувати як інші!”. Так як у Хлої був молодший брат, йому було 4 роки, не можна було, щоб він дізнався те, що Пера Ноеля не існує. Тому традиція святкування збереглася і на цей рік. О восьмій годині настав час лягати спати, щоб дати час Перу Ноелю покласти подарунки під ялинку. На столі вони залишили три шоколадні тістечка і великий стакан молока. Хлоя вважала це нерозумним, але нічого не сказала, щоб не розчаровувати свого братика. Тоді перед тим як лягати спати Хлоя визирнула у вікно. На вулиці йшов дрібний сніг. Будинки були прикрашені. І раптом, дивлячись на небо, вона побачила величезні сани, які пролетіли над будинками. Але це були не звичайні сани. Сани були запряжені оленями і ними керував великий пан з білою бородою. Крім цього сані були завалені безліччю подарунків запакованих в найкрасивіший у світі папір! Пер Ноель помахав рукою, щоб привітатися з Хлоєю, яка дивилася на нього округленими від здивування очима. “Це Пер Ноель, правда! Немає жодних сумнівів” – подумала Хлоя. Потім Пер Ноель повільно зник у небі, щоб продовжити свою доставки подарунків.
Для Хлої в це Різдво було найкращим з усіх, тому що вона знала, що Пер Ноель існує насправді, незалежно від того, що кажуть її друзі.