Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Кінь і віл (чеська казка)

Казки про:
1714

Кінь і віл (чеська казка) Якось приїхали на ярмарок двоє господарів – один конем, а другий волом.

Поставили вони худобу голова до голови, а самі пішли собі ярмаркувати.

Перший чоловік був хазяйського роду, завдав коневі сіна.

А в другого нічого не було. Лишив він вола голодним.

От волик раз у раз і сягав язиком по сіно.

Коневі те допекло, махнув він на вола головою та й кусонув за язик.

Отака біда!

Віл заревів, господарі прибігли і почали сваритись.

– Це ти винен! – кричав перший. – Треба було дати волові паші, тоді нічого б і не сталося!

Та другий селянин не хотів нічого й чути і потягнув хазяїна коня до суду.

Суддя вислухав обох і запитав першого чоловіка:

– Скільки років твоєму коневі?

– Дванадцять, ваша милость,– відповів той.

– А твоєму воликові скільки? – запитав суддя у другого.

– Чотири роки, ваша милость!

Суддя замислився.

А далі й виніс рішенець:

– Понеже кінь старший, то він не винен: нема чого молодшому на старшого язика висолоплювати. А як віл таке вчинив, то нехай не жаліється!

Ото й був суду кінець.