Забув прізвище (болгарська казка)

Якось багатій спорядив наймита до міста. Повернувшись додому, хлопець повідомив:

– Вам, господарю, переказував вітання пан… Е-е-е… Ой лишенько, як же його звати?.. Поважний такий! А щоб він був здоровий!.. Забув прізвище…
– Хіба так важко запам’ятати? – обурився нетерплячий хазяїн. – Пригадуй швидше!

Парубок замислено почухав потилицю:

– Щось, наче, на пташку схоже.

– Синицький?

– Ні, – впевнено захитав головою наймит.

– Совицький?

– Не вгадали.

– Мабуть, Горобець.

– Ні, це прізвище неодмінно б запам’ятав. Той пан, якщо не помиляюся, живе на Заріччі. В гості Вас запрошував.

– Так то ж Вербицький!

– О! Правильно!

– Це прізвище, розумнику, на дерево схоже! – розгнівався пан.

– І що? – не розгубився юнак. – Пташки ж на дерева сідають.