Три усмішки падишаха (єгипетська казка)

Три усмішки падишаха (єгипетська казка)

Одного разу, коли падишах приймав просителів, до палацу зайшов чоловік.

Він став у найвіддаленішому кутку й мовчав – не просив нічого.

Падишах поглянув на нього й провів рукою по голові.

Чоловік уклонився і доторкнувся долонею до вуст.

Падишах погладив обличчя – чоловік торкнувся горла.

Падишах поклав руку на живіт – чоловік схилився й доторкнувся до ноги.

Після цього падишах спокійно мовив:

– Даруйте цьому просителеві злиток золота.

Казначей виконав наказ.

Мовчазний чоловік прийняв дар, уклонився і пішов геть.

Радники, що стояли поруч із троном, не приховували обурення:

– Ваша величносте, за яку таку заслугу ти щедро винагородив цього безрідного чоловіка?

Падишах усміхнувся й відповів:

– За найвищу з усіх заслуг – за мудрість. Я поставив йому три запитання, і він дав мені три відповіді.

– Але ж ми не чули ні запитань, ні відповідей! – здивувався візир.

Падишах ще раз усміхнувся:

– Хто має очі – той бачить, а хто має розум – той розуміє.

Я провів рукою по голові – і мудрець зрозумів моє питання:

"Що найбільше обтяжує людину?"

І він відповів:

"Непродумане слово".

Тоді я торкнувся обличчя й запитав:

"Хто ризикує втратити своє лице?"

І почув:

"Той, хто проводить життя й достаток через власне горло".

Тоді я поклав руку на живіт і спитав:

"Хіба людина не є рабом свого шлунка?"

А він торкнувся ноги й відповів:

"Ні. Ноги дані людині, щоб іти, шукати працю й бачити дива білого світу".

Падишах поглянув на своїх придворних і втретє усміхнувся:

– Пам’ятайте: рот доведе до біди, а ноги – до хліба.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)