Розумна Ельза (Брати Ґрімм)


Розумна Ельза (Брати Ґрімм)Жила собі людина, і була у неї донька, звали її Розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже:

– Час би віддати її заміж.

– Так, – сказала мати, – якщо тільки знайдеться такий чоловік, що захоче її взяти.

І ось прийшов, нарешті, із дальніх країв чоловік, звали його Ганс; став він до неї свататись, але поставив умову, щоб Розумна Ельза була до того ж і дуже розсудливою.

– О, – сказав батько, – кмітливість у неї в голові є.

А мати додала:

– Ах, та вже що й казати: вона все розуміє, бачить навіть, як вітер по вулиці гуляє, і чує, як мухи кашляють.

– Ну,– сказав Ганс,– а якщо вона виявиться не дуже кмітливою, то я з нею не одружусь.

Ось сидять вони за столом, обідають, а мати й каже:

– Ельзо, сходи-но в комору і принеси нам пива.

Взяла Розумна Ельза з полиці глечик і спустилася в комору, весело стукаючи кришкою, щоб час йшов швидше. Прийшла вона в комору, поставила перед пивною діжкою ослінчик, щоб не треба було нахилятися, і спина щоб не заболіла, і щоб не надто втомитись. Поставила вона перед собою глечик, повернула кран і, щоб очі не залишалися без діла, доки пиво наллється, стала вона стіну роздивлятись; ось дивиться вона та роздивляється, і помітила раптом над собою кирку на стіні, що забули там помилково каменярі.

І ось почала Розумна Ельза плакати й дорікати: «Коли вийду заміж за Ганса, і народиться в нас дитина, і виросте вона, і надішлемо ми її у комору пива націдити, раптом упаде їй на голову кирка та вб’є її на смерть.» Ось сидить вона й плаче, щосили нарікає на нещастя. А в домі наверху чекають у цей час пива, а Розумна Ельза все не повертається. Хазяйка й каже робітниці:

– Сходи-но ти в комору та подивись, що там із Ельзою сталося.

Пішла робітниця, бачить – сидить Ельза перед діжкою й плаче-заливається.

– Ельзо, чого ти плачеш? – питає робітниця.

– Ох, – відповідає вона, – та як же мені не плакати? Якщо вийду я заміж за Ганса, і народиться у нас дитина, виросте велика, і доведеться їй піти в комору пива націдити, то раптом може впасти їй на голову кирка і вбити її на смерть...

І сказала робітниця:

– Ось яка у нас Ельза розумна!

Підсіла вона до неї й почала теж горе оплакувати. А в домі все пива чекають не дочекаються, робітниця не повертається. Тоді батько й каже робітнику:

– Сходи-но ти в комору та подивись, що там Ельза з робітницею роблять.

Спустився робітник у комору, бачить – сидять Розумна Ельза з робітницею, і обидві плачуть. Питає він у них:

– Чого ви плачете?

– Ох, – відповідає вона, – та як же мені не плакати? Якщо вийду я заміж за Ганса, і народиться в нас дитина, виросте велика, і доведеться їй піти в комору пива націдити, то раптом може впасти їй на голову кирка і вбити її на смерть...

Робітник і каже:

– Он яка у нас Ельза Розумна! – підсів до неї і теж заплакав.

А в домі чекають робітника, а він усе не повертається. Тоді батько каже матері:

– Сходи-но ти сама в комору і подивись, що там із Ельзою сталося.

Спустилася мати в комору, бачить – усі троє плачуть. Питає вона у них, чого це вони плачуть; і розповіла їй Ельза, що її майбутню дитину, коли вона підросте, може вбити киркою, – буде вона наливати пиво, а кирка раптом і впаде їй на голову. І сказала мати:

– Ох, яка ж у нас розумна Ельза! – і підсіла до них і теж заплакала.

Почекав батько трохи, бачить– мати теж не повертається, а випити пива все більше і більше хочеться. Ось і каже він:

– Треба буде мені самому в комору сходити та подивитись, що це там із Ельзою сталося.Розумна Ельза (Брати Ґрімм)

Спустився він у комору, бачить – сидять всі поряд і гірко плачуть; дізнався він, що причиною тому дитина, яку Ельза, мабуть, колись народить, і що може її вбити кирка, якщо, набираючи пива, вона буде сидіти саме під киркою, а в цей час вона може впасти, і він скрикнув:

– Яка ж у нас, однак, розумна Ельза! – сів і теж разом із ними заплакав.

Довго чекав їх наречений у домі сам, але ніхто не повертався, і подумав він: «Мабуть, вони мене внизу чекають, треба буде і мені теж туди сходити та подивитись, що вони там роблять». Спустився він униз, бачить – сидять вони всі п’ятеро й плачуть, і так жалісливо – один сильніше другого.

– Що у вас за біда сталася? – питає він.

– Ах, милий Гансе, – відповіла Ельза,– коли ми з тобою одружимося й буде у нас дитина, виросте вона велика, то може статися, що надішлемо ми її в комору пива націдити, а кирка, що стирчить на стіні, може, ще станеться, впасти й розбити їй голову і вбити малюка на смерть. Ну, як же нам не плакати про це.

– Ну, – сказав Ганс, – більшого розуму для мого господарства й не треба. Ельзо, ти така розумна, що я з тобою одружусь, – і взяв її за руку, повів нагору і відсвяткував із нею весілля.

Пожила вона з Гансом трохи, а він і каже:

– Дружино, я піду на заробітки. Треба нам грошима розжитися, а ти йди на поле жати пшеницю, щоб був у нас в домі хліб.

– Добре, милий Гансе, я так і зроблю.

Пішов Гано, наварила вона собі смачної каші і взяла із собою на поле. Прийшла туди і сама себе питає:

– Що мені робити? Чи жати спочатку, чи спершу поїсти? Е, мабуть, поїм спочатку.

З’їла вона цілий горщик каші, наїлась досить і знов питає:

– Що мені робити? Чи жати, чи, може, спершу поспати? Мабуть, посплю я спочатку. – Лягла вона в пшеницю й заснула.

А Ганс у цей час давно вже додому повернувся, а Ельзи все нема й нема. Ось він і каже:

– Яка у мене Розумна Ельза, вона така старанна – і додому не повертається, і нічого не їсть.

А її все нема й нема. Ось уже й вечір прийшов, вийшов Ганс у поле подивитись, скільки вона пшениці нажала; бачить, що нічого не зжато й лежить Ельза в пшениці та спить. Побіг Ганс скоріше додому, приніс із собою сітку із дзвониками для ловлі пташок і накинув її на Ельзу; а вона все продовжує спати. Побіг він додому, зачинив двері, сів на лаву й прийнявся за роботу.

Розумна Ельза (Брати Ґрімм)Нарешті зовсім уже посутеніло, прокинулася Розумна Ельза, і тільки вона підвелася, а дзвоники на ній і задзвеніли, і що не зробить вона крок, а дзвоники все дзвенять і дзвенять. Перелякалася вона й задумалася: а чи насправді вона Розумна Ельза? І стала сама себе питати: «Чи я це, чи не я?» І сама не знала, як їй на це відповісти, і стояла вона деякий час у сумніві; нарешті вона подумала:

«Піду-но я додому й спитаю, чи це я, чи не я, – вони вже напевне знають».

Прибігла вона додому, а двері зачинені. Постукала вона у віконце й питає:

– Гансе, чи вдома Ельза?

– Так, – відповів Ганс,– вона вдома.

Злякалася вона й каже:

– Ах, Бог мій, значить це не я! – і кинулася до інших дверей.

А люди почули дзвін дзвоників і не захотіли їй відчиняти, і ніде не знайшлося їй притулку. І побігла вона тоді з села; і ніхто її з того часу більше не бачив.



== Читать на русском языке ==


Комментариев: 3 RSS

1Саша18-08-2019 19:54

розумна Ельза здаєтся зовсім не розумна shock rolleyes excaim big surprise confused

3Лізун08-04-2024 22:19

Та розумна Ельза що не могла зняти ту кирку з стіни що там висіла щоб вона не впала на голову її дитині яка ще не народилася

Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)