Пташина суперечка (киргизька казка)


Пташина суперечка (киргизька казка)Якось поставив мисливець у лісі тенета, й потрапило в них чимало різних птахів: галки й ворони, горобці й голуби.

Довго борсалися птахи, але вибратися на волю не могли. Стали вони раду радити.

– Ми потрапили в сіті, спокусившись легкою здобиччю,– говорили вони. – Самі винні, то й вибиратися треба самим. Нумо поміркуймо разом, може, якось і виберемося на волю.

Стали птахи разом думати-гадати, що їм робити. Зрештою, погодилися на такій думці: всім одночасно розправити крила й злетіти в небо, піднявши тенета на собі.

Як порішили, так і вчинили. Всі водночас розправили крила й злетіли в небо з сіттю, зірвавши вбиті в землю кілки.

Саме в цю мить нагодився мисливець. Побачивши птахів, що несли його сіть, він кинувся бігти.слідом за ними. Птахи летіли дедалі швидше й швидше, але й мисливець прискорював біг, думаючи собі: «У сіті багато різних птахів, вони можуть скоро й посваритися. А як між ними не буде згоди, вони летітимуть гірше й незабаром спустяться нижче».

Так воно й сталось, як гадав мисливець. Незабаром між птахами зчинилася суперечка.

Галки закричали:

– Якби не ми, ви нізащо не підняли б сіті.

– Що ви кажете?! Та без нас ви ніколи і з місця не зрушили б! Сіть підняли ми самі! – закаркали гнівно ворони.

– Не забувайте, що без нас вам нізащо від землі не відірватись,– дружно гули голуби.

– Ми, лише ми підняли сіть! – цвірінькали горобці.– Потрудились найбільше ми!

Ніхто нікого не слухав, суперечка тривала. Тим часом тихенько підкралася втома, крила птахів наливалися свинцем, сіть опускалася нижче й нижче.

А тут і мисливець підоспів: схопився за мотузку, що звисала донизу, й сіть упала на землю. Зрадів мисливець багатій здобичі, забрав птахів і відніс додому.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)