FacebookInstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Гордий дурному брат (українська народна казка)

Казки про:
1218

Гордий дурному брат (українська народна казка)В одному селі жив самотній парубок. Так бідував, що най ту біду, як кажуть, шляг трафить. І зібрався парубок у світ. Довго блукав горами, шукав гараздів, але ніде їх не знаходив. Якось прийшов до одного папа і попросив:

– Дайте якусь роботу, бо вже пухну з голоду...

Дідич пихато відповів:

– Будеш мої бджоли пасти. А кожного вечора маєш їх рахувати, аби жодна із них не пропала. Як пропаде, то мусиш задурно служити три роки.

Парубок щоранку випускав бджоли з вуликів, а увечері впускав і перераховував. Але одного разу рахує, рахує – одної бджілоньки нема. Загнав усіх, позамикав вулики і побіг шукати бджілку, яка десь пропала.

Раптом у лісі парубок уздрів якусь білу купу. Підійшов ближче – то кістки. Побіг до пана й каже:

– Паночку, одна бджола пропала. Ледве-м знайшов її кістки в лісі.

– Добре, щось замельдував,– відповів пихатий дідич. – Поїдемо трьома фірами за її кістками. Скажи, най запрягають.

Фірмани запрягли. Дідич поїхав з ними. Знайшли купу кісток і повезли додому. Дідич наказав їх поховати. І па-рубок насипав на них високу могилу. А на ту могилу поклав зверху дрантивий горнець, аби настав казочці кінець.