Вночі, коли ти спиш (Ірина Жиленко)

Вночі усе не так.

Вночі, коли ти спиш,

літає в небі рак,

балакають стовпи.

Вночі танцює польку

із брамою паркан

і квітнуть парасольки

на сніжних квітниках.

Вночі чудні дива

навколо нас трапляються.

Акваріум-трамвай

по вулицях катається.

Зробились рибки дамами

в шовках, із діамантами.

А сніг спадає самими

прекрасними трояндами.

Вночі при вході в парк

під дзвін шарманки ніжної

співає леопард

в циліндрі білосніжному.

А місяць-молодик

сидить вгорі на башті,

худенький та блідий:

мабуть, не любить каші.

Так на вершечку самому

сидить він до зорі.

Здають йому екзамени

столичні ліхтарі.

І вирушає з гавані

за тридев’ять земель

у кругосвітнє плавання

маленький корабель.