Літо – це пора, коли світ пахне медом, травами й сонцем. Земля щедра, небо усміхнене, а дні такі довгі, що здається – вони ніколи не закінчаться. У цю пору люди працюють, збирають урожай, піклуються про землю, бо знають: як потрудишся влітку, так і зимуватимеш. Саме тому народ здавна складав прислів’я про літо – веселі, мудрі й теплі, як саме сонце. Вони навчають цінувати працю, дбати про природу і радіти кожному теплому дню.
- Прийде літо – все розмаїто, прийде зима – нічого нема.
- Бджоли раді цвіту – люди літу.
- Коли цвіте біб – трудно о хліб, а коли мак, то вже не так.
- Літом і баба сердита на піч.
- Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.
- Хто про землю дбає, вона тому повертає.
- Буде той голодний, хто жнивами холодочка шукає.
- Хто вліті буде співати, той узимі буде танцювати.
- Влітку один тиждень рік годує.
- Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
- Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
- Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.
- Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
- Хто літом гайнує, взимі голодує.
- Що вліті вродиться, то взимі згодиться.
- Літній день за зимовий тиждень.
- Не насушиш насіння – посушиш голову.
- Готуй літом сани – а взимку воза.
- Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
- – Іди, дощику, де чорно! – Ні, піду, де вчора.
- Не вродив мак – перебудемо й так.
- Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду наробило? А я не родив сім літ, а голоду ніт.
- У червні на полі густо, а надворі пусто.
- Яка погода в липні, така буде в січні.
- В першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.
- Опеньки з'явилися – літо скінчилося.
Літо вчить нас вдячності – за кожен день, за кожну краплину дощу, за кожен колосок у полі. У цих прислів’ях – доброта і повага до землі, що годує й дарує радість життя. Вони нагадують дітям: усе в природі пов’язане, і кожна пора має свій сенс. Хай ці літні вислови стануть маленьким нагадуванням про те, як важливо цінувати працю, сонце і щедрість світу навколо.














