Небачена й нечувана казка (литовська казка)

***

Небачена й нечувана казка (литовська казка)

В одного батька були три сини – два розумні, а третій дурний. Надумали вони усі втрьох у світ іти, щастя шукати. Розумні пішли одною дорогою, а дурень – іншою. Пройшов дурень трохи й давай до них гукати:

– Агей, брати! Ідіть сюди, подивіться, що я знайшов!

А брати й кажуть:

– Ходім побачимо, може, той дурень справді щось путнє знайшов.

Прийшли до нього й питають:

– Ну, що ти тут знайшов?

А він їм показує зуб із борони та й каже:

– Чи не бачите, брати, який це добрячий рожен лося смажити?

Ті два сплюнули та й кажуть:

– Дурень дурнем і зостанеться. Ні лося немає, ні чого іншого, а вже радіє, що зуба з борони знайшов – добрий рожен, буде чим лося смажити.– І пішли своєю дорогою.

Третій брат ще трохи пройшов і знову гукає:

– Братики, братики! Ідіть-но сюди, я ще знайшов!

Радилися, радилися брати – то йти, то не йти, та й знову:

– Ходімо, чи що, може, той дурень і справді щось путнє знайшов.

Підійшли, дивляться, аж дурень стоїть біля сухої верби й гукає. Вони його й питають:

– Ти чого галасуєш? Що там ще знайшов?

– Гляньте, братики, яке це сухе дерево – лося смажити!

– Зв’яжися з дурнем: ще ні лося, нічогісінько, а він уже репетує... Ходімо своєю дорогою!

І знову рушили вони своєю дорогою, а дурень своєю. Незабаром дурень знову гукає:

– Гей, брати, братики! Ідіть-но сюди хутчіш! Дивіться, що я знайшов!

Небачена й нечувана казка (литовська казка)

Брати й слухати не хочуть, а він усе гукає та й гукає:

– Коли вже він так уперто кличе й кличе, то, може, сходимо, глянемо, чи що, може, й справді він щось путнє знайшов.

Прийшли й питають:

– То що ж цього разу ти знайшов?

А він їм:

– Дивіться – лось!

Одразу ж того лося разом убили, принесли ту суху вербу, той рожен – із борони зуб, але ні в кого з братів сірника немає. Дивляться: недалеко вогник блимає – вогнище горить. Один із розумних братів швиденько подався туди, дивиться, аж палить те вогнище бридкий, потворний дід. Він тому дідові й каже:

– Діду, дай мені вогню.

А дід:

– Розкажи мені нечувану й небачену казку, тоді я тобі й

дам вогню, а не розкажеш – виріжу на твоїй спині пасок шкіри.

Брат і так і сяк, мик, мик, але нічого не виходить. Дід йому й викраяв пасок на спині. Повернувся брат без вогню

Пішов другий брат вогню просити. І з ним таке саме сталося. Дід до нього:

– Розкажи мені нечувану й небачену казку, тоді й дам тобі вогню, а не розкажеш – виріжу на спині паска.

Той розказував, розказував, та так нічого й не розказав. І в нього дід на спині злупив паска. Нарешті йде вогню просити дурень. Дід йому знову те саме:

– Розкажи мені казку нечувану й небачену, то дам вогню, а не розкажеш – виріжу тобі пасок на спині.

Але дурень йому й каже:

– Я тобі розповідатиму, але ти мені не скажи «брешеш».

Бо як скажеш «брешеш», то я тобі на спині пасок викрою.

Дід погодився.

Тут дурень і почав:

– Іду я та й іду лісом, аж бачу – дупло; вилажу, дивлюся-дивлюся – а в ньому дятлята. Я в те дупло заліз, усіх дятлят перебив, общипав, випотрошив, розвів вогонь, обсмалив їх, посмажив і поїв. Хочу вже вилізти із дупла й не можу. Сходив додому, приніс сокиру, прорубав більшу дірку й виліз. Потім знов іду та й іду тим лісом* слухаю, коли це чую – гримить, тріщить, свистить, гуде й усе ближче й ближче до мене; дивлюся-дивлюся – аж то дев’ять сарн на одній нозі скачуть. Я по тій нозі торох, а вона – трісь і переламалася. Я сарнам голови поодкручував, шкури на себе понатягував і далі рушив.Небачена й нечувана казка (литовська казка) Знову іду й іду лісом, чую – щось пищить, виє, свистить, дзижчить. Дивлюся-дивлюся – дев’ять вовків одну бджолу ріжуть. Я тих вовків прогнав, бджілку спіймав і поніс із собою. Бджілка принесла мені повні шкури із сарн меду. Іду й іду собі далі, приходжу до річки. Коли переходив кладкою – в річку упав. Сім сарнових шкур з медом шубовснули в воду, мед і розтав. Що мені робити?! Стільки солодкої водички, а пити нічим. Подумав-подумав та й зняв у себе череп з голови. І як став ту водичку пити, як став пити! Пив, пив, доки вона солодка була. А тоді знову далі рушив. Іду собі та й іду, а всі люди з мене сміються. Дивуюся: чого це вони з мене насміхаються? А вони й кажуть: «Подивися, чоловіче, у тебе ж на голові черепа немає!» Я мац себе за голову – а всі пальці так і вгрузли в мозок. Плюнув я й пішов назад. Узяв свій череп, надів на голову й рушив далі. Тепер у мене залишилося три шкури із сарн, повнісінькі меду, а в семи шкурах самі стільники з воском. Я з того воску зліпив кобилу, сів на неї верхи і їду собі. Приїхав до корчми, не маю чим кобилку прив’язати. Тоді я відламав гілку з верби, пристромив кобилку до землі – вона й стоїть. Зайшов до корчми – порожньо, н кого немає. Вернувся до своєї кобилки. Дивлюся-дивлюся, а та верба, що я нею кобилку пристромив, виросла аж до самого неба. Як почав я на ту вербу дертися,– ліз, ліз і виліз на самісіньке небо. Хутенько всі три шкури із сарн, повні меду, поніс богові й віддав.Небачена й нечувана казка (литовська казка) А мені пан бог подарував сім корів. Я всі сім і пригнав до тієї дірки, якою виліз на небо. Дивлюся, а моя кобилка з вербою пішла попаски в бік од дірки. Думав-думав, Що ж мені тепер робити? Погнав я корів до святого Петра й поміняв їх на сім мішків полови. Та як став із тієї полови вірьовку плести, як став плести! І таки сплів. Забив кілок, прив’язав до нього вірьовку й ну спускатися вниз. Спускався-спускався, аж тут не вистачило вірьовки,– так і повис у повітрі. Невд'овзі приїхали вершники й розпалили прямо піді мною вогнище. Вискочила з полум’я іскра, потрапила прямо на мене й випалила у моємі лобі дупло. Згодом прилетів бджолиний рій, сів у те дупло, і стали бджоли мед носити. Носили, носили бджоли мед, і зробився я дуже важкий. Вірьовка не витримала, тріснула, і я впав прямо в пекло.

Дід у нього й питає:

– І що ж ти в тому пеклі бачив?

А дурень йому:

– Дивлюся-дивлюся – мій батько на твоєму батькові верхи із пекла їде!

Дід як зарепетує:

– Брешеш! Цього не могло бути!

Тут дурень йому відразу аж два паски на спині й викраяв, приніс братам вогню – підсмажили вони лося, і всі добряче понаїдалися.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)