Малюк і троянди (Анна Казаліс)

На Яблуневій фермі всі малята ходили до школи. Щоранку Кінь Наполеон будив конячку Хмарку, баранця Кудряша і телятка Малюка і вів їх у поле вчити різним корисним речам.

Учні були кмітливі і схоплювали все нальоту, хоча Хмарка ні хвилини не могла встояти на місці, Кудряш дуже соромився, а Малюк нерідко пустував. Якось кінь Наполеон привів хлопців у садок за фермою і почав пояснювати:

– Бачите ці квіти? Це клумби дружини фермера. Обходьте їх стороною, інакше вам дістанеться. Квіти не можна їсти: вони для краси, а в нас і так повно свіжої трави та сіна, яке дає фермер.

Як тільки урок скінчився, конячка Хмарка і баранчик Кудряш побігли поласувати соковитою конюшиною на лузі. А телятко Малюк натомість повернулося в сад і стало оглядати квіти.

Якщо вони такі гарні, то, мабуть, і на смак чудові, – міркував він. – Якщо з’їм шматочок, ніхто навіть не помітить! – вирішив він і підійшов до трояндового куща.

Ненажерливе телятко потягнулося за квіткою, але тут...

– Ой! – скрикнув вколовшись колючкою.

– «Краще слухатимуся порад коня Наполеона», подумав Малюк і побіг до мами, щоб вона його пожаліла.