Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Лисиця, черепаха та кліщ (казахська казка)

Казки про:
1814

Лисиця, черепаха та кліщ (казахська казка) Якось лисиця, черепаха та кліщ побачили повнісінький мішок проса. Довго думали, що з тією знахідкою робити, й вирішили посіяти, а врожай поділити.

Друзі вибрали найкраще місце біля річки та гуртом узялися до роботи: черепаха орала, лисичка розпушувала хвостиком землю, а кліщеві дісталося найвідповідальніше завдання – сіяти.

Наприкінці літа просо достигло. Зрадівши довгоочікуваному врожаю, черепаха та кліщ скосили колосся, намолотили купу зерна й покликали лисичку.

– Як же ділитимемо просо? – бідкалася рудобока. – Адже його на всіх не вистачить. Пропоную влаштувати перегони! Тому, хто добіжить до проса першим, дістанеться весь урожай.

– Гаразд, – погодилися черепаха та кліщ.

Усі троє рушили з означеного місця одночасно. Черепаха не встигла й кількох кроків ступити, як лисичка вже стояла біля купи зерна. Добігла рудобока до фінішу та вирішила перепочити. Щойно намірилася сісти, аж почула обурений голос.

– Хочеш мене розчавити?! – кричав кліщ, уп’явшись у лисиччин хвіст.

– Як це ти зумів дістатися сюди раніше? – здивувалася хитрунка.

– Уже стомився на вас чекати, – відповів той, позіхаючи, – ледь не заснув від нудьги.

– Мене обігнала якась комаха?! Це неможливо! – наполягала на своєму лисичка.

Зчинили лисиця та кліщ сварку, аж тут і черепаха нагодилася.

– Ой, лихо, – зітхала вона. – Дорогою сюди зустріла двох вершників із хортами. Розпитували, чи не знаю, де ховається лисиця. Я, звісно, не зізналася, та, здається, вони йдуть слідом і ось-ось будуть тут.

– Друзі, будь ласка, не видавайте мене! – тремтячим голосом попросила лисиця. – А просо поділіть між собою!

І лисичка чкурнула в гущавину лісу. Тільки курява за нею здійнялася.