Кажи, прядко! (болгарська казка)

***

Кажи, прядко! (болгарська казка) Жив колись дідусь, і була в нього дівчина; коли вона сміялась, на її вустах розквітали троянди, а коли плакала, з очей сипалися перли.

 Дідусь збирав їх і носив продавати, так вони й жили. Невдовзі слава про ту дівчину долинула до вух царя. Він забажав з нею одружитися і послав людей, щоб знайшли дівчину й привели до нього. Люди прийшли, взяли дівчину, посадовили в царську карету й рушили в дорогу. Серед жінок, які супроводжували карету, була дівка, що хотіла хоч неправдою, а вийти заміж за царя. Їхали вони, їхали, аж красуні захотілося пити, а заздрісниця їй каже:

 – Даси вирвати тобі одне око, дам напитися, не даси – не буде води. І красуня погодилась: вирвала та їй одне око й дала напитися. А око

 заховала в скриньку. Їхали вони, їхали, дісталися до колодязя, красуня знову захотіла пити, попросила води, а заздрісниця сказала їй:

 – Даси вирвати друге око – дам напитися, не даси – не буде води! Від великої спраги красуня пристала й на це, вийняла дівка в неї

 і друге око, сховала в ту саму скриньку й дала їй напитися води. Коли дівчина пила, жінки сказали:

 – Навіщо цареві цариця без очей, що вона робитиме сліпа? Давайте десь покинемо її.

 Проїхали вони ще трохи, добулися до заростей кропиви, де був висохлий колодязь, покинули там дівчину й подалися собі далі.

 А дорогою змовилися проголосити красунею дівку-заздрісницю, привели її до царя, замість тієї, справжньої, і він обвінчався з нею. Час від часу цар просив дружину засміятися, щоб побачити, як у неї на вустах розцвітають троянди, або заплакати, щоб з її очей посипалися перли, та вона відповідала, що зараз ніколи, мовляв, нехай згодом. І йому довелося довго чекати, поки здійсниться його мрія.

 А бідолашну дівчину, покинуту в кропиві, через день надибав один дідусь і привів до себе додому. Стала дівчина жити в того дідуся, і от одного разу вона чогось засміялася, і ту ж мить на її вустах розквітла червона троянда. Дівчина віддала її дідусеві й сказала:

 – Дідусю, візьми цю троянду і неси в місто продавати. Ходи й вигукуй: «Троянда за око, троянда за око». Хто дасть тобі око, тому й віддаси її.

 Взяв дідусь троянду і пішов у місто, а там ходив з вулиці на вулицю, вигукуючи: «Троянда за око, троянда за око». Ходив, ходив і трохи загаявся біля царських палат. Аж ось якась молодиця визирнула у вікно й запитала:

 – Що продаєш, діду?

 Він відповів їй:

 – Троянду за око, донько!

 Вона йому сказала:

 – Давай сюди!

 Тоді взяла маленьку скриньку, відкрила її, дала дідусеві око і взяла троянду. Взяв дідусь око й приніс його дівчині. Та притулила око на його місце, воно помалу приживилося, і дівчина знову стала бачити ним.

 Минув час, невдовзі дівчина знову засміялася, і на її вустах розквітла троянда; дівчина знову дала її дідусеві, щоб пішов у місто продавати її: троянду – за око. Дідусь узяв троянду, пішов у місто і знову ходив вулицями, вигукуючи: «Троянда за око, троянда за око!» Коли він минав царські палати, вигукуючи: «Троянда за око!» – цариця почула його, виглянула у віконце й запитала:

 – Що продаєш, діду?

 Він їй відповів:

 – Троянду за око, донько!

 – Давай її сюди, діду, а я дам тобі око!

 Витягнула вона з-за пазухи маленьку скриньку, відкрила її, вийняла

 око, віддала дідусеві і взяла троянду. Дідусь узяв те око, приніс дівчині. Та притулила око на його місце, воно приживилося, стала дівчина знову бачити ним і знову стала здорова.

 Іншим разом дівчина заплакала, і замість сліз у неї з очей посипалися перли. Вона віддала їх дідусеві, наказала піти в місто, продати й купити дещо в хату. Дідусь узяв перли, відніс їх у місто і знову продав цариці. А та, коли до неї прийшов цар, засміялася й непомітно встромила собі в рот троянду, а царю сказала, ніби троянда щойно розквітла у неї на вустах. Цар помітив цю жіночу хитрість, але удав, ніби вірить їй. Іншим разом вона приліпила собі до очей перли, а коли заплакала, удала, ніби сльози перетворилися на ці перли, і цар прикинувся, наче вірить їй.

 Дідусь багато разів приходив у місто продавати троянди й перли, поки чутка про ті троянди й перли дійшла до царя. Той здивувався і став гадати, звідки все це береться. Нарешті вдався до хитрощів. Покликав до себе на посиденьки всіх дівчат, заможних і бідних, щоб прийшли до нього попрацювати, – так він сподівався знайти між ними справжню дівчину-красуню. Двічі збиралися дівчата на вечорниці, та справжня красуня-чарівниця не приходила. Нарешті одна бабуся умовила її прийти.

 Всі дівчата пряли, гомоніли, співали хто які знав пісні, а цар ходив від дівчини до дівчини, приглядався, хто як пряде, як працює, яка дівчина з лиця. А вона, прийшовши, сіла в куточку, закуталась хустиною, схилила голову й почала прясти та все примовляла до прядки: «Кажи, прядко: була колись дівчина, коли вона сміялась – на її вустах розквітала троянда, а коли плакала – її сльози ставали перлами». Нарешті почув цар її, підійшов до неї і сказав:

 – Стривайте, а тепер я подивлюся, хто тут сидить і що робить!

 Узяв та й підняв палицею хустину, побачив дівочу вроду і зрозумів, що це і є та дівчина, яку він шукає. А дівчина і не дивиться йому у вічі та знай примовляє: «Кажи, прядко...» Так цар довідався про те, що сталося, наказав залишити дівчину в палаці й побрався з нею, а свою першу дружину звелів стратити.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)