Хто дурніший (українська народна казка)

Хто дурніший (українська народна казка)

Жили собі чоловік і жінка, і була у них дочка. Чоловік ходив у поле орати, жінка носила йому їсти.

Одного дня жінка з обідом випровадила дочку. Несе дочка обід, а мисливець стрілив на зайця, та попала куля в горшок. Горшок і розбився. Вернулася дівчина додому і плаче.

Мати – до неї:

– Коли б була у тебе дитина, то забило б і її.

І стали обидві голосити на ціле подвір’я. Позбігалися сусіди.

А чоловік оре, вже й вечоріє, а обіду нема. Вернувся він увечері додому й бачить: жінка його з дочкою бігають по подвір’ї і голосять. Пустив чоловік коні, йде до них і питає:

– Що таке?

– Якби була дитина в нашої дочки, то було б забило, – каже жінка.

І розказала, як мисливець стрілив на зайця, та попала куля в горшок, що несла дочка, і горшок розбився.

Каже чоловік:

– Йду у світ... Якщо знайду дурніших од вас, то вернуся, а як ні, то там і лишуся.

Сказав і пішов у світ. Іде і бачить: тягнуть люди сіно на гору. Він питає їх:

– Що робите, люди?

– Ми хочем накормить корову.

– Люди добрі, я вам поможу, – каже чоловік.

– Дорогесенький чоловіченьку, ми вам добре заплатимо, тільки поможіть.

Зробив чоловік драбину, виніс на гору сіно, накормив корову. Люди добре заплатили йому, ще й подякували.

Іде чоловік далі. Вже й ніч наступила. Зайшов він в одну хату, а там – дід і баба. Проситься він переночувати. Дід і баба прийняли його. Наварила баба картоплі, поставила огірків, посідали вечеряти.

Дід був без одного вуха. От чоловік і питається діда:

– Що вам сталося, що ви без вуха?

– Ой, дорогий чоловіченьку, є що розказати. Як ми зі своєю старою поженилися, то пасли панські телята. Пішли телята в конюшину, баба не хотіла йти завертати їх і я не хотів іти. Ми посперечалися, хто перший заговорить, той і піде завертати худобу. Мовчимо. Телята зайшли на півконюшини...

Їхали жовніри, попросили показати дорогу, а баба мовчить і я мовчу. Питали, питали жовніри та й упали у злість і кажуть: "Дурні чи німі? Хоч би й одне було інакше..." Взяли і відсікли мені шаблею вухо. Я мовчав, а баба закричала: "Ай, ай, ай!"

– Отак, дурна бабо, – кажу, – іди навертай телята.

Переночував чоловік у діда й баби та й вернувся назад до жінки і дочки, бо знайшов ще дурніших за них.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)