Маленький їжачок ходив до лісової школи. Там звірята вчилися писати, читати й малювати.
Одного разу на перерві звірята пішли гуляти, а їжачок узяв крейду і намалював на дошці портрет своєї мами. І підписав великими літерами "МАМА".
Прибігло до класу кошеня. Бачить: на дошці портрет намальований. І внизу написано "МАМА".
– Невже мама така? – говорить кошеня. – Мама ось яка має бути.
І намалювало на портреті вуса – точнісінько такі, як у його мами.
Прибігло зайченя. Дивиться на портрет, дивується:
– Невже мама така? Вона ось яка!
І намалювало на портреті вуха, як у мами-зайчихи.
Повернулося до класу верблюжа. Подивилося на дошку.
– Ні, – каже, – мама не така. Мама ось яка.
І домалювало на портреті два верблюжих горба.
Останнім прибігло мишеня. Бачить: портрет намальований. "МАМА" написано.
– І зовсім не схоже, – каже мишеня. – Мама не така, мама ось яка.
І намалювало ще довгий мишачий хвостик.
І тут прийшов до класу вчитель, ведмідь – Михайло Іванович. Подивився на дошку, похитав головою. Потім узяв крейду, закреслив слово "МАМА" і написав: "КАЗНА-ХТО". Великими літерами.
