Як вівчарський ватаг панів їсти вчив (словацька казка)

***

Як вівчарський ватаг панів їсти вчив (словацька казка) Вирядився один король на полювання. От одбився якось він од товариства й зайшов так далеко в ліс, що заблудився. Там і ніч його застала. Ходив він, ходив тим лісом, аж поки набачив світло. То світилося у вівчарській колибі. Король і пішов туди, аж там напали на нього собаки. Вийшов вівчарський ватаг і прогнав собак. Король його питає:

 – Скажіть, будь ласка, чи не пустили б ви переночувати? Одбився я од свого товариства та й блукаю лісом і ніяк не вийду.

 – Добре.

 От ватаг зладнав вечерю своїм вівчарям. Покликали й короля до гурту. Дали йому дерев’яну ложку, а був він голодний, то й не довелось його довго просити. У мисці були галушки з сиром. От король ну вибирати сир із середини миски. А наш ватаг бах короля по руці ложкою та й каже:

 – А чого не їси скраю, як усі?

 Король нічого, тільки добре собі те запам’ятав.

 Повставали вони рано-вранці. Вівчарі пішли своїм звичаєм подоїли овець та й вернулися в колибу. Кожен набрав собі черпак овечого молока та й випив. Дали й королеві. Той напився, а тоді й попросив ватага, щоб вивів його з лісу.

 Як вийшли з лісу, король йому каже:

 – Ну, спасибі тобі за вечерю й снідання, а завтра приходь ти до мене на королівський обід. Та гляди, як не прийдеш, буде тобі лихо!

 Що мав ватаг робити? Наказ є наказ. На другий день убрався він, підперезався поясом, топір у руки та й пішов до королівського палацу.

 От приходить, аж там його зустрічають, бо вже на нього чекали. Іде він до короля, і король його вітає. Обід готовий, велять ватагові за стіл сісти, а він соромиться – як його обідати між такими панами? Тоді король йому каже, щоб він не соромився. Мовляв, я, король, не соромився з твоїми вівчарями їсти, в колибі з ними спати, то й ти не соромся за моїм столом сидіти. Ватаг осмілився та й сів за стіл. Як усі їли, так і він їв. От принесли печеню на стіл. А один міністр і почав вибирати що краще з середини. Наш ватаг своє знав, ухопив ложку та як лусне його по руці ще й каже:

 – А чого не їси скраю?

 Ох і розгнівався міністр, де ж пак, щоб якийсь ватаг та посмів міністра по руках бити.

 А король і каже:

 – Дайте йому спокій! Його правда. Нехай кожен їсть, що перед ним, а не вишукує, що краще. Мене й самого ватаг так навчив.

 Отак король похвалив ватага та ще й обдарував, що вже довіку не треба було йому вівчарювати.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)