Якось одного разу запросила Мишка до себе в гості свого давнього друга польового Хом’ячка.
– Приходь, – каже, – напечу пирогів, поласуєш досхочу! Тільки-от принеси мені в дарунок букетик польових квітів, а то у нас в лісі таких нема!
– Добре! – погодився Хом’ячок.
Треба сказати, що Хом’ячок з Мишкою хоч і товаришували, та були геть різні. Мишка – метушлива, швидка, працьовита. А Хом’ячок – лінькуватий, повільний та ще й забудькуватий.
Наступного ранку прокинувся Хом’ячок, коли в Мишки вже тісто підійшло. Вийшов він з хатинки та й попрямував до Мишачої нірки. Пройшов пів шляху й раптом помітив, що шубка в нього кудлата й зачухана.
– Ні, – каже сам до себе Хом’ячок, – не годиться у такому вигляді в гості йти. Ще чого доброго Мишка подумає, що я нечупара!
Повернувся він додому й взявся шубку чистити. Та доки чистив, притомився.
– Треба трішки відпочити, тим більше, що ось на цьому бочку я ще не лежав… сьогодні, – сказав Хом’ячок й солодко потягнувся.
А в Мишки, тим часом вже пироги допікаються.
Хом’ячок подрімав ще з годинку й каже:
– Треба в гості йти, бо ще Мишка образиться.
А Мишка вже скатертину застелила, пироги на стіл поставила й Хом’ячка у віконечко виглядає.
А Хом’ячок ішов-ішов, минув поле, майже дістався лісу і раптом згадав, що Мишка просила його принести польових квітів.
– Ой! – сказав Хом’ячок, – Треба повертатися назад. А то Мишка погано про мене подумає.
Повернувся Хом’ячок на поле, нарвав квітів і каже:
– Ой! Щось я притомився! Відпочину, а тоді піду.
Та незчувся, як і заснув.
Вже й сутеніти почало, а Хом’ячок спить собі.
А Мишка чекала-чекала, вже й хвилюватися почала. А тоді поклала в торбинку пирогів, та й сама подалася до Хом’ячка в гості.
Та пройшовши півшляху, надибала Мишка свого друга посеред квітучої галявини, що згорнувшись клубочком, мирно спав, підмостивши під вушко букетик польових квітів.
– Гей! Хом’ячку! – почала будити його Мишка.
Та Хом’ячок спав так міцно, що не зважав на всі старання Мишки та аж ніяк не хотів прокидатися.
Зовсім замучилась Мишка з тим Хом’ячком. Потім залишила біля нього торбинку з пирогами, взяла букетик польових квітів, а сама подалася додому.
Вранці Хом’ячок прокинувся й каже:
– Гарно я вчора до Мишки в гості сходив. А це ось Мишка ще на дорогу й пирогів дала. Добре, коли є такі друзі.