Бідняк та голубка (корейська казка)


Бідняк та голубка – корейська казка

Жив в одному селі селянин. Був він такий бідний, що біднішого за нього нікого не було. Хоч селянин і не боявся ніякої роботи, але все одно не міг вибитися зі злиднів. І тоді вирішив він піти до міста. Можливо там якось прогодується.

Далекий шлях до міста. Десять днів потрібно було йти пішки по лісах, по долинах, по крутих гірських стежках. А в бідняка не було ні цибулини, ні зернинки рису, ні зубочка часнику. Вирішив він добувати собі їжу дорогою до міста мисливством. Змайстрував собі лука, вирізав десять стріл та й пішов. Іде день, іде два, то зайця підстрілить, то кролика вб’є. Так і пройшло непомітно десять днів. Дивиться бідняк, а у нього залишилося всього дві стріли.

Засмутився бідняк: далекий ще шлях до міста, а чи багато підстрілиш дичини, коли в тебе лише дві стріли?

Ліг він відпочити під тінистим деревом і почав міркувати, що ж його робити. Раптом бачить, – під самісінькою верхівкою дерева в’ється біля гнізда з жалісним криком сиза голубка: змія повзе по стовбуру до гнізда, пташенят хоче зжерти.

Підскочив селянин, схопив лука, натягнув тетиву, прицілився – змії прямо в око і попав! Мертвою впала змія з верхівки дерева.

А голубка, радісно воркуючи, почала кружляти над головою у селянина. Закинув селянин лука за спину і пішов далі. Залишилась тепер у нього одна-єдина стріла.

"Ну, – міркує бідняк, – цю стрілу треба берегти.

– Мало що може трапитись у дорозі!"

Почав він шукати яку-небудь печеру, щоб від звірів на ніч сховатися. Раптом бачить – мерехтить попереду вогник. Пішов він на цей вогник і опинився біля брами великого храму.

Бідняк та голубка – корейська казка – 2

Вартовий впустив селянина у двір, кинув оберемок соломи в садку, а бідному селянинові нічого більше і не треба. Простягнувся він на соломі і заснув міцним сном.

І ось сниться бідняку, що хтось його душить.

Прокинувся він і не може поворухнути ні рукою, ні ногою. Обвився навколо нього велетенський змій і ось-ось задушить. А на дереві поруч сиза голубка сидить й жалібно воркує.

Зібрався з останніми силами бідняк й питає змія:

– За що ти мене хочеш вбити?

– За те, що ти сьогодні вдень убив стрілою мою дружину, – відповідає змій.

Бачить бідняк, що приходить йому кінець, почав благати про помилування:

– Відпусти мене, змію, а я будь-яке твоє прохання виконаю.

Бідняк та голубка – корейська казка – 3

Змій відповідає:

– Був колись і я людиною. За мою жорстокість і злість перетворив мене чаклун на змія.

Це закляття загубить свою силу, коли опівночі на вежі храму заб’є великий дзвін. Зроби так, щоб той дзвін забив сьогодні опівночі, і я помилую тебе. Якщо ж тобі це не вдасться – прощайся з життям.

Підійшов бідняк до вежі і бачить: ніяк не добратися йому до дзвона. На всіх дверях замки висять великі та важкі. Знадвору теж не доберешся: жодної драбини поблизу немає.

Замислився бідняк, не знає, що йому робити. А змій поруч лежить, очей з нього не зводить. До півночі лише хвилина залишилася.

І в цю мить згадав селянин, що у нього ще є одна стріла з залізним наконечником.

Зрадів: якщо наконечник вдарить у дзвін, той обов’язково задзвенить. Хоча й тихо, але задзвенить! Натягнув селянин тетиву, прицілився і випустив останню стрілу.

Задзижчала стріла, зникла в вишині, а дзвону немає. Не продзвенів дзвін. Мабуть, у нічній темряві не зміг селянин добре прицілитися.

– Зараз ти помреш! – прошипів змій.

Бідняк та голубка – корейська казка – 4

І тільки він хотів кинутися на селянина, як раптом з висоти дзвіниці почулося легке, ледь чутне бовкання.

Почувши його, змій з жахливим хрипом, звиваючись, виповз за ворога храму і там одразу перетворився на людину.

Здивувася бідняк: як це дзвін сам задзвенів? Довго він не вірив своєму щастю, а потім ліг знову на солому і заснув.

Коли він прокинувся, сонце стояло вже високо. Подякував бідняк сторожу за притулок і пішов. Але як тільки підійшов він до вежі, побачив на землі мертву сизу голубку.

Зрозумів тоді селянин, хто врятував його вночі від неминучої смерті. Це сиза голубка вдарилася своїм тільцем у дзвін, щоб почулося рятівне бовкання.

Так віддячила голубка біднякові за те, що він врятував її діточок.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)