Facebook InstagramPinterestTwitter
Казки іншою мовою: RU

Сто золотих монет (єврейська казка)

Казки про:
2888

Сто золотих монет (єврейська казка) В одному містечку жив чоловік, на ім’я Залман. За скільки справ не брався, заробити вдосталь грошей ніяк не вдавалося. Тоді бідолаха вирушив у чужі краї, щоб знайти гідну роботу та прогодувати сім’ю.

За рік чоловік вирішив надіслати додому сто золотих монет. Пошти в ті часи не було, й Залман почав шукати способи, як передати заробіток. Невдовзі зустрів дрібного торговця, який мандрував світом. Як виявилося, купець саме збирався вирушити на Батьківщину Залмана.

– Допоможи, добродію, – звернувся чоловік. – Моя дружина та діти живуть у страшних злиднях. Передай, будь ласка, їм сто золотих.

Торговець відмовився виконати прохання, тоді Залман запропонував:

– Із цієї суми візьмеш собі стільки, скільки захочеш.

– Гаразд, – погодився купець. – Тільки про цю умову напиши на папері, щоб ні в кого не було нарікань.

Чоловік дуже зрадів: його сім’я отримає гроші. Діставши папір, написав листа: «Люба дружино! Передаю сто золотих монет. Із них купець дасть тобі стільки, скільки захоче».

Коли торговець приїхав у місто, то розшукав дружину Залмана й, показавши листа, мовив:

– Тут написано, що із сотні золотих можу виділити стільки, скільки захочу. Даю тобі одну монету, а решту залишаю собі.

Бідолашна жінка намагалася вмовити посланця бути милосердним, але виявилося, що легше розчулити каміння, ніж серце торговця. Купець уперто наполягав, що має повне право віддати лише монету. У жінки залишалася остання надія – місцевий суддя, який славився винахідливістю та розумом.

Мудрець вислухав обидві сторони й намагався переконати купця бути милосердним. Шахрай нічого і слухати не хотів.

Несподівано судді щось спало на думку:

– Покажи мені листа.

Мудрець довго вивчав написане, прочитав декілька разів, а потім запитав торговця:

– Скільки ж монет хочеш узяти собі?

– Я вже казав: дев’яносто дев’ять! – почав утрачати терпіння шахрай.

– Якщо так, то повинен віддати їх жінці, а собі залишити одну монету, – постановив суддя.

– Де справедливість? Де закон? – закричав жадібний торговець. – Мене надурили!

– Чого ти репетуєш? – запитав розсудливий чоловік. – Справедливість вимагає дотримання угоди, а в листі чітко написано: «Купець дасть тобі стільки, скільки захоче». Сам щойно сказав, що бажаєш дев’яносто дев’ять монет. Ось і віддай їх жінці.

Зрозумів торговець, що перехитрив його мудрець, але вдіяти нічого вже не міг.