Сто золотих монет (єврейська казка)


Сто золотих монет (єврейська казка) В одному містечку жив чоловік, на ім’я Залман. За скільки справ не брався, заробити вдосталь грошей ніяк не вдавалося. Тоді бідолаха вирушив у чужі краї, щоб знайти гідну роботу та прогодувати сім’ю.

За рік чоловік вирішив надіслати додому сто золотих монет. Пошти в ті часи не було, й Залман почав шукати способи, як передати заробіток. Невдовзі зустрів дрібного торговця, який мандрував світом. Як виявилося, купець саме збирався вирушити на Батьківщину Залмана.

– Допоможи, добродію, – звернувся чоловік. – Моя дружина та діти живуть у страшних злиднях. Передай, будь ласка, їм сто золотих.

Торговець відмовився виконати прохання, тоді Залман запропонував:

– Із цієї суми візьмеш собі стільки, скільки захочеш.

– Гаразд, – погодився купець. – Тільки про цю умову напиши на папері, щоб ні в кого не було нарікань.

Чоловік дуже зрадів: його сім’я отримає гроші. Діставши папір, написав листа: «Люба дружино! Передаю сто золотих монет. Із них купець дасть тобі стільки, скільки захоче».

Коли торговець приїхав у місто, то розшукав дружину Залмана й, показавши листа, мовив:

– Тут написано, що із сотні золотих можу виділити стільки, скільки захочу. Даю тобі одну монету, а решту залишаю собі.

Бідолашна жінка намагалася вмовити посланця бути милосердним, але виявилося, що легше розчулити каміння, ніж серце торговця. Купець уперто наполягав, що має повне право віддати лише монету. У жінки залишалася остання надія – місцевий суддя, який славився винахідливістю та розумом.

Мудрець вислухав обидві сторони й намагався переконати купця бути милосердним. Шахрай нічого і слухати не хотів.

Несподівано судді щось спало на думку:

– Покажи мені листа.

Мудрець довго вивчав написане, прочитав декілька разів, а потім запитав торговця:

– Скільки ж монет хочеш узяти собі?

– Я вже казав: дев’яносто дев’ять! – почав утрачати терпіння шахрай.

– Якщо так, то повинен віддати їх жінці, а собі залишити одну монету, – постановив суддя.

– Де справедливість? Де закон? – закричав жадібний торговець. – Мене надурили!

– Чого ти репетуєш? – запитав розсудливий чоловік. – Справедливість вимагає дотримання угоди, а в листі чітко написано: «Купець дасть тобі стільки, скільки захоче». Сам щойно сказав, що бажаєш дев’яносто дев’ять монет. Ось і віддай їх жінці.

Зрозумів торговець, що перехитрив його мудрець, але вдіяти нічого вже не міг.


Залиште відгук!

Ваш відгук опублікують після перевірки!

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)