Сандалії – скороходи (японська казка)

***

Сандалії – скороходи (японська казка) Давно це було. Жила собі жінка з трьома синами. Чоловік її вмер, а тому не мала вона грошей, щоб рису купити.

 «Нема ради, доведеться дітей позбутися»,– вирішила вона й повела їх у ліс.

 – Дітоньки, почекайте мене тут, я куплю вам солодощів і повернуся,– сказала вона й пішла з лісу.

 Настав уже вечір, а мати все не поверталася.

 – Я хочу додому! – заплакав старший брат.

 – І я хочу додому! – крізь сльози сказав середущий.

 Тільки найменший не зронив і сльози.

 – Плач не поможе! – мовив він.– Краще подумаймо, де б нам переночувати.

 Він видряпався на дерево, дивиться – вдалині щось світиться.

 – Он там чиясь оселя! – вигукнув хлопець.

 Він зліз із дерева, взяв старшого і середущого за руки й повів темною дорогою.

 Невдовзі хлопці побачили хатину, а в ній біля вогнища – бабусю.

 – Бабусю, ми заблукали. Чи не пустите нас переночувати? – запитав найменший брат.

 Бабуся злякано стрепенулася.

 – Що ви! Тут живе чудовисько оні. Воно скоро повернеться, швидше тікайте!

 Брати, почувши ці слова, зблідли й затремтіли. Та куди вони могли податися серед ночі?

 – Бабусю, не виганяйте нас! Бо куди ж ми підемо в таку темінь? – ще раз попросив найменший брат.

 – Не можна вам тут лишатися! Чудовисько вас поїсть! – тільки і встигла сказати бабуся, бо в цю мить знадвору долинув тупіт.

 – Ой лишенько! Що мені з вами робити? Мерщій сюди!

 Стара заховала дітей під підлогою, а ляду прикрила циновкою.

 За хвилину в хижку зайшло чудовисько оні.

 – Людським духом пахне! – сказало воно, потягши носом повітря.–

 Бабо, що за люди в нашій хаті?

 І чудовисько занишпорило по кутках.

 Розгублена бабуся відповіла:

 – Оце недавно приходили троє хлопців проситися на ніч, але злякались тебе і повтікали. Мабуть, це їхній дух тут лишився.

 Чудовисько аж підскочило – так зраділо.

 – Куди вони побігли? Я їх швидко спіймаю і поїм!

 Чудовисько взулося у сандалії-скороходи і вибігло з хати.

 Воно мчало стрілою, але хлопців ніде не знаходило.

 «Невже я випередило їх? Почекаю – може, незабаром підійдуть»,– вирішило чудовисько й сіло на узбіччі. Від швидкого бігу воно, певно, втомилося, бо відразу заснуло.

 Тим часом бабуся випустила хлопців із сховку й сказала:

 – Чудовисько взулося у сандалії-скороходи і, мабуть, зараз далеко звідси, тож тікайте куди очі дивляться.

 Брати подякували бабусі, вискочили з хати й побігли навмання темною дорогою.

 Раптом чують – щось гуркотить, наче грім.

 Хлопці зупинилися.

 Потім оговтались і підійшли до того місця, звідки чувся дивний звук., Дивляться – розкинувши лапи, на узбіччі спить чудовисько оні.

 – Я боюся!.. Я боюся!.. – заплакали старший і середущий брати.

 – Та цитьте, не плачте! Бо чудовисько прокинеться. Треба тихенько пройти повз нього,– порадив найменший брат і глянув на чудовисько. Воно міцно спало й не збиралося вставати.

 Найменший брат помітив, що чудовисько взуте в сандалії-скороходи.

 «Ці сандалії стануть нам у пригоді. Треба їх узяти і втекти»,– подумав менший брат і почав стягати сандалії з чудовиська.

 Стягнув одну – чудовисько дригнуло лапою, повернулося на другий бік, пробелькотіло: «Ага, ага, йдуть миші на нічну роботу, ба-ба-ба...» – і знову захропло.

 Хлопець узявся до другої сандалії. І цього разу чудовисько перевернулося на другий бік і промимрило: «Ага, ага, вже миші повертаються додому, ба-ба-ба...»

 Менший брат схопив обидві сандалії і підійшов до братів, які все ще тремтіли від страху.

 – Брате, взувай сандалії! – звелів він старшому, а тоді підсадив середущого йому на спину, сам виліз на самий верх і скомандував: – Сандалії-скороходи, несіть!

 І сталося диво – троє хлопців полетіли мов куля.

 Від шуму, який здійнявся, чудовисько пробудилося.

 – Ой, мої сандалії вкрали! – закричало воно й кинулось наздоганяти втікачів. Та хіба могло воно змагатися із сандаліями-скороходами? Тож довелось йому махнути на все лапою і вернутися в хатину.

 Бабуся, стурбована долею братів, запитала:

 – Ну що, впіймав дітей?

 – Та де там! Коли я спав, вони поцупили мої сандалії-скороходи,– скрушно відповіло чудовисько.

 Бабусі відлягло від серця.

 Три брати пролетіли на сандаліях-скороходах над лісом і повернулися додому.

 Тим часом їхня мати карталася думкою: «Як там мої дітоньки? Що я наробила? Піду й приведу їх назад...»

 Як же вона зраділа, коли її сини вернулися живі та здорові! Вона аж заплакала.

 Кажуть, після того сини дружно працювали й були матері надійною опорою.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)