В лісі жив Їжачок. Змайстрував він собі хатинку в дуплі старої липи. Тепло там, сухо.
Ось наступила осінь. Падають жовті листочки з дерев. Незабаром і зима прийде.
Почав Їжачок готуватися до зими. Пішов в ліс, наколов на свої голочки сухого листя. Приніс до своєї хатинки, розстелив його, стало ще тепліше.
Знову пішов в ліс Їжачок. Назбирав грушок, яблук, шипшини. Приніс на голочках в хатинку і склав у куточку.
Ще раз пішов Їжачок в ліс. Знайшов грибочки, висушив і теж склав в куточку.
Тепло і затишно Їжачкові, а одному так сумно. Захотілось йому знайти товариша. Пішов в ліс, зустрів Зайчика. Але не хоче зайчик іти в хатинку Їжачка. І сіра Мишка не хоче, і Ховрашок. Тому, що у них свої нірки є.
Зустрів Їжачок Цвіркуна. Сидить Цвіркун на стеблі, тремтить від холоду.
- Іди до мене жити! – запросив звірок його.
Пострибав Цвіркун до Їжачка. Взимку Їжачок Цвіркунові казки розповідав, а Цвіркун пісні співав.