Як дурень випросив вогню (українська народна казка)

***

Як дурень випросив вогню (українська народна казка)

Газда мав трьох синів. Два були розумні, третій, молодший,– дурень. Якось газда сказав їм:

– Йдіть у поле орати.

Розумні сини рушили у поле, а дурень за ними. Старші прийшли на ниву й дивляться один на одного.

Дурень спитав:

– Чого стоїте?

– А що нам робити?

– Чого ж сюди прийшли?

– Неньо наказував орати.

– А чому не орете?

– Ти що, не видиш, дурню, що ми забули плуга взяти?

– То йдіть додому і візьміть.

Розумні брати послухалися й кажуть:

– Ади, сонце над заходом, нема коли вертатися за плугом. Підемо вже завтра. Тепер собі розкладемо вогонь і зваримо кулеші.

– Най буде й так,– погодився дурень.

Назбирали сухого бадилля. Розумні поставали й дивляться один на одного.

– Чого стоїте, як слупи при воротах? – дивується Дурень.

– А що маємо робити?

– Та нащо назбирали сушняку?

Не чув, як ми казали, що хочемо зварити кулеші?

Чого ж не розкладаєте вогонь?

– А ти не бачиш, дурню, що ми кресало забули?

Розумні брати ще довго дивилися один на одного. Нарешті дурень мовив:

– А чому не йдете шукати десь вогню?

Пішов старший брат. Довго блукав полями. Коли дивиться – стоїть високий дуб. Виліз він на самий верх і розглянувся, чи не горить десь вогник. І зовсім недалеко побачив ясну ватру, коло якої сидів дід з білою бородою.

Хлопець зліз із дерева і побіг до старого.

– Діду, дайте вогню!

А той відповів:

– Як хочеш вогню, скажи мені якусь смішну неправду, бо інакше не дам ні жаринки.

– Я не скажу нічого, бо не вмію.

– А коли не вмієш, то йди собі туди, звідки прийшов.

Старший брат вернувся з порожніми руками.

Пішов середущий. Довго блукав по полю, доки і він не виліз на високого дуба і не побачив діда, що сидів коло ватри.

– Діду, дайте вогню,– попросив.

А старий відповів:

– Як мені розкажеш якусь смішну неправду, то дам тобі вогню, а як ні – то ні.

– Не можу розповісти смішної неправди, бо ніщо таке не пам’ятаю: із моєї голови усе витікає, як вода із решета.

– То йди туди, звідки ти прийшов!

Середульший прийшов до братів також без жаринки.

– Тепер я піду шукати вогню,– сказав братам дурень.

Він блукав по полю, а потому теж виліз на дуба і роздивився навкруги. Неподалік помітив вогник, а коло нього – діда з білою бородою.

– Добрий вечір, діду! Чи не дали би мені трошки грані?

– А нащо тобі?

– Вогонь розпалити, кулешу зварити.

– Коли мені розкажеш якусь смішну неправду, то дам тобі грані, а як ні – то ні,– каже йому дід.

Хлопець не зажурився:

– А чому б не розказати? Слухайте. Пішов я в ліс, зловив собі зайця. Сів на нього і їду додому. За поясом у мене сокира. їду, їду, коли глип – сокира відрубала зайцеві задок. Що мені робити? Треба його бодай прив’язати. Пошукав коло себе якогось мотузка, але не знайшов. Раптом зирк – ростуть молоді граби. Зламав я одного, скрутив із нього вужівку і прив’язав зайцеві задок. Знову сів та їду... Дорогою оглянувся – а на зайчому задкові уже виріс граб. І такий високий-превисокий, аж до неба сягає. Полізу, думаю, на небо й подивлюся, що там робиться. Лізу, лізу, лізу – виліз на самий верх. А граб трошки не доріс до неба. Та я хотів дістатися туди. Підскочив один раз – даремно, підскочив другий раз – даремно, а як підскочив третій раз – опинився на небі. Але заєць із грабом утік...

– Як же ти потому зліз на землю? – зацікавився старий.

– Просто взяв і скочив. Але люди кажуть, що я впав на голову...

Дід зареготав.

Дурень набрав вогню, пішов до братів. Наварили кулеші, повечеряли й лягли собі спати. А другого дня вранці верталися додому за плугом. Тільки дурний уже йшов попереду, а двоє розумних – за ним.

Будь ласка, залиште свій відгук!

grin LOL cheese smile wink smirk rolleyes confused surprised big surprise tongue laugh tongue rolleye tongue wink raspberry blank stare long face ohh grrr gulp oh oh downer red face sick shut eye hmmm mad angry zipper kiss shock cool smile cool smirk cool grin cool hmm cool mad cool cheese vampire snake excaim question

Відгук буде опублікований після перевірки модератором :)

Ви можете увійти під своїм логіном або зареєструватися на сайті.

(обов'язково)