A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Thu, 05 May 2022 22:16:27 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Лисичка і рак (І. Франко)]]> https://derevo-kazok.org/page/lisichka-ta-rak-i-franko https://derevo-kazok.org/page/lisichka-ta-rak-i-franko Thu, 05 May 2022 22:16:27 +0300 Лисичка та рак (І. Франко)

Здибалася Лисичка з Раком. Стала собі, глядить на нього, як він помаленьку лізе, а далі давай над ним насміхатися.

– Ну, та й швидкий же ти, нема що мовити! Правдивий неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз у великодню п’ятницю по дріжджі посилали, а ти аж за рік у великодну суботу з дріжджами прийшов та й ті насеред хати розілляв?

– Може, коли й правда була, – каже Рак, – а тепер дуже на брехню подобає.

– Овва! Значить, ти тепер прудкіший зробився?

– Прудкіший чи не прудкіший, а тобі на кпини не здатний. Коли хочеш знати, який я прудкий, то давай побиймося об заклад, що я швидше від тебе до того корчика добіжу.

– Що? що? що? – дивувалася Лисичка. – Ти хотів би зо мною об заклад бігати?

– Не тілько побіжу, а ще й тобі о один скок випередки дам і швидше тебе при меті буду, – мовить Рак.

Побилися вони об заклад. Стала Лисичка о один скок поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст. Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява здіймається. Добігла до мети та й кличе:

– А де ти, Раче?

Нічого не чути.

– Ну, Раче, де ти там? – ще раз кличе Лисичка та й обернулася хвостом до мети.

Отоді Рак пустився від її хвоста та й каже:

– Та осьде я! Давно вже жду на тебе аж трохи поза мету забіг.

Слухати онлайн аудіоказку «Лисичка і рак» Івана Яковича Франка

Обсудить]]>
<![CDATA[Лебідь, щука і рак (українська народна казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/lebid-shhuka-i-rak-ukrayinska-kazka https://derevo-kazok.org/page/lebid-shhuka-i-rak-ukrayinska-kazka Sat, 02 Apr 2022 04:20:34 +0300 Лебідь, щука і рак (українська народна казка)

Плавав лебідь біля берега. Зігнувши шию, дивився у воду. А назустріч йому – щука. Зупинилась і питає:

– Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерзає?

– А для чого це тобі знати?

– Та я хотіла б на зиму кудись утекти, а то під льодом задихаюся без свіжого повітря.

– Я на зиму відлітаю до теплих країв та живу там до весни.

– Візьми і мене з собою! – попросила щука.

– Домовились.

Почув їхню розмову рак і каже:

– Можна і мені з вами?

– Добре, якщо дуже хочеш.

Минуло літо, настала осінь. Лебідь і говорить:

– Будьте готові на завтра. Після обіду вилітаємо.

Щука сказала ракові збиратися. Рак подумав, подумав і мовить:

– А як же ми, сестро, будемо жити без їжі? Давай візьмемо з собою харчів.

– І куди ми їх покладемо?

– Давай складемо все на віз та упряжемось у нього.

Рак і щука знайшли воза, поскладали туди харчі та чекають лебедя. Другого дня прилетів лебідь і каже:

– Ну, ви готові? А то я вже лечу!

– Готові, готові, тільки ти, будь ласка, допоможи нам віз вести.

– Добре. Чіпляйте мені мотузку за ногу.

Рак прив’язав лебедя за ногу. Свою мотузку взяв у клешні, а щука за третю вчепилася зубами.

– Ну, разом! Рушай!

Рак посунув назад, щука стрілою розігналась у воду, а лебідь підлетів вгору. Обірвались всі три мотузки і віз залишився на тому ж місці, де й стояв.

Хто з них був винен, а хто правий, цього ніхто не знає. Тільки жабки добре насміялись і немало дивувались, чого рак і щука не за своє діло брались.

Обсудить]]>
<![CDATA[Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька)]]> https://derevo-kazok.org/page/chobitki-dlja-zhabenjatka-elina-zarzhicka https://derevo-kazok.org/page/chobitki-dlja-zhabenjatka-elina-zarzhicka Thu, 17 Feb 2022 21:34:06 +0300 Діючі особи

  • Ведучий
  • Тітонька Жабка
  • Старше Жабенятко
  • Маленьке Жабенятко
  • Сестричка Качка
  • Дядечко Рак
  • Продавщиця огірків
  • Бабуся
  • Порося
  • Продавці, собаки, корови, кури, коти, гуси

СЦЕНА 1: На болоті

Грає тиха музика. Сцена вбрана очеретом. Ліворуч схиляє віти стара верба. Під нею лежить великий камінь.

Виходить Ведучий. Сідає скраєчку сцени, на камінь під вербою.

Ведучий / починає тихим голосом / : На одному зарослому очеретом болоті жила собі Тітонька Жабка зі своєю родиною / прислухається / . О, та ось і вона сама!

/ Чути пісню Тітоньки Жабки / :

Я маленька та кругленька,

Наче листя, зелененька.

Знаю гарні я слова:

Квак і ква, квак і ква.

Ой, я жабка-скрекотуха.

Розкривайте ширше вуха,

Розповім вам зараз я

Про своє життя-буття,

Про болото та синків,

Про качок та пічкурів,

І про зниклий чобіток,

І зелений огірок,

Про бабусю й порося –

Ось і казочка моя.

Ведучий: Мешкали в болоті жабки – не журилися, дорослі мушву ловили – не лінувалися, діти вчилися – силкувалися. А найбільш за все їм подобалося гуляти, водицею плюскотіти, голосно співати, пустощами дорослих дратувати. / Чути плюскіт води, голосне скрекотіння жаби /.

Голос Тітоньки Жабки: Діти! Діти! Мерщій додому! Обід готовий!

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька)

Голос Старшого Жабеняти: Ква! Ми поспішаємо! Ква-ва!

Голос Меншого Жабеняти: А я не можу поспішати! Мій чобіток Чапля проковтнула! Квак!

Тітонька Жабка /голосить/ : Ах, вона така-розсяка! Бодай її п’явки випили! А ви, неслухи, десь бігаєте, матір не слухаєтесь. Ось і трапляються різні негаразди. І що ж мені, нещасній, робити? Де ж той чобіток шукати? / голосно зітхає /. Хіба Дядечка Рака попрохати… Квак, піду до нього! / кричить / : Діти! Діти! Я пішла до Дядечка Рака. Чуєте? Ключі від хати – у Тітоньки Качки-и-и! / її голос затихає /.

Голоси Жабенят: Чуємо! Чуємо!

Ведучий: Попрямувала Тітонька Жабка до свого кума – Дядечка Рака. На все болото він славився своєю майстерністю. Кому що треба – кожен до Рака звертається.

СЦЕНА 2: У Дядечка Рака

Ведучий: А ось і домівка видатного майстра. А ну ж бо, чи вдома він?

/ Грюкіт /

Тітонька Жабка: Ква-куме! Відкривай! Чи ти оглух?

Дядечко Рак: А хто там?

Тітонька Жабка: Це я, твоя квума!

Дядечко Рак / виходить з нірки / : Здорова була, кумасю. Що треба? Чи ти провідати мене завітала? Так мені ніколи: зайнятий дуже. Мені Братик Пічкур термінове замовлення зробив – треба йому панцир із шпичками змайструвати, щоб від Старої Щуки міг захиститись.

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 3

Тітонька Жабка: Ой, куме, куме… Гарна то справа, важлива справа… Тільки, може, ти мені трохи поможеш, ква?

Дядечко Рак: А що таке?

Тітонька Жабка / схлипує /: Розумієш, мій бешкетник…

Дядечко Рак: Який? Чи не мій це хрещеник?

Тітонька Жабка: Отож бо, хрещеник твій...

Дядечко Рак: І що ж мій пестунчик скоїв?

Тітонька Жабка: Та вони, такі-сякі, вдвох сьогодні десь вешталися, доки поруч із Чаплею не опинилися. І та клята Чапля проковтнула чобіток… Тож, мабуть, непокоїли її, ось і розлютили.

Дядечко Рак / сміється / : Го-го-го! Хай їм і риба, й озеро! Молодці хлопці!

Тітонька Жабка: Квак тобі на хвіст! Тепер я второпала, хто моїх Жабенят навчає матір не слухатись!

Дядечко Рак / закашлюється / : Ти що, кума? З глузду з’їхала? Та я… я…

Тітонька Жабка: Мовчи, куме, бо я зараз тобі… вуса повисмикую! Ось квак!

Дядечко Рак / налякано / : Ну, ти, кума, того… Ти мене не чіпай! Не чіпай, кажу! Бо я зараз… втечу! / чути, як він закриває та замикає двері /

Тітонька Жабка / грюкотить у двері / : Відкрий, бо отримаєш на горіхи!

Дядечко Рак / гордо / : Краще вмерти, аніж без вусів залишитися.

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 4

Тітонька Жабка: Страхополох! А хто чобіток шити буде? На тебе тільки надія була, ква-ква…

Дядечко Рак / нерозбірливо / : Ти потім заходь, після дощику в четвер…

Тітонька Жабка / жалісно / : А як дитина без чобітків ходити буде?

Дядечко Рак / голосніше / : Та літо зараз. Нехай босий бігає. Кажуть, воно для здоров’я дуже корисно.

Тітонька Жабка: Ну, куме, стривай! Я тобі помщуся! Будеш у мене просити, щоб я тобі ква-асу очеретяного зробила, будеш! Я тобі теж так відповім! Ква-а-а! / голос Жабки віддаляється /.

Ведучий: Тож нічого не домоглася шановна Тітонька Жабка від наляканого Рака. А як же? Хіба так робиться? Від справ Рака відірвала та ще й бешкет вчинила. Що ж вона далі робитиме?

СЦЕНА 3: Рішення Тітоньки Жабки

Ведучий: Думала Тітонька Жабка, гадала, міркувала, мудрувала, шурупала, микитила, аж поки у неї голова не розболілася. Роздратувалася, сердешна, і каже:

Голос Тітоньки Жабки: І чому це я собі голову сушу? Не схотів кум мені допомогти – не тужитиму. А просто… просто піду на ярмарок. Он у Сорочинцях який ярмарок, ква-антастичний!

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 5

Ведучий: Так-так! Саме так! Вам не почулося. Вирішила Тітонька Жабка побувати на ярмарку – купити чобітки Молодшому Жабеняті. Тож почала старанно збиратися: причепурилася (ой, і гарна стала: зачіску собі зробила, вії підмалювала, сукню нову одягла!), потім поклала гаманець із грішми у кошик (а інакше ніяк, сплачувати ж за чобітки треба?) і наостанок дбайливо прикрила гаманець листком латаття (щоб, не дай Боже, не витягли у штовханині).

Тітонька Жабка: Ну, мабуть все. Нічого не забула. Можна йти. Тільки дітям декілька ква-ліфікованих порад треба дати. А де ж вони? / шурхотить /. Де ці шибеники заховалися? Та ні, не бачу. Квак-квак-квак. Знов бігають десь. Ой, повернуся з ярмарку, що я їм зроблю… що я їм зроблю… аж у самої мороз пішов поза шкірою!

/ Чути стукіт, потім – шурхіт пір’я, крякання качки /

Сестричка Качка: Куди це ти, Тітонько Жабко, збираєшся?

Тітонька Жабка: На ярмарок.

Сестричка Качка: Чи ти води брудної наковталася? Такого ще ніхто не бачив і не чув, щоб жаба на ярмарок їшла. Нам, тваринам, небезпечно із людьми спілкуватися.

/ Звучить пісенька Тітоньки Жабки /

І. Ой, піду на ярмарок

Чобітки купити.

Молодшеньке Жабенятко

Буде в них ходити.

По піску та по лататтю

Плигати-стрибати,

Усіх мешканців болота

Буде дивувати.

ІІ. Ой, піду на ярмарок

Чобітки купити.

Молодшеньке Жабенятко

Буде в них ходити.

Свою пісеньку : "Ква – ква"

Любить він співати, –

А як куплю чобітки,

Стане танцювати.

Сестричка Качка: Послухайся доброї поради! Не ходи! Люди такі жорстокі! Трапляється й таке: хлопчаки ловлять жабок та в скляну банку саджають!

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 6

Ведучий: Не згоден! Ми, люди, охороняємо і тварин, і пташок, і навіть деяку комашню. У нас є Червона книга, до якої вносимо рідкісні види. Ми їх вивчаємо й захищаємо.

Тітонька Жабка: Ні, як вирішила, то піду! Не вмовляйте!

Сестричка Качка: Кажуть, люди з риби варять юшку! А деякі – буває й таке, присягаюся, не брешу! – деякі / шепоче / їдять саме твоїх родичів. / Голосно / Ось воно як!

Тітонька Жабка: Як тобі не соромно? Таку нісенітницю верзеш, Сестричко, що й мухи кашляють.

Сестричка Качка / уперто / : Присягаюся, що це – свята правда. Не ходи на ярмарок!

Тітонька Жабка: Не умовляй, піду! А інакше де мені чобітки молодшому взяти?

Сестричка Качка: Ой, сусідоньки, допомагайте, Тітоньку Жабку від дурниці відмовляйте!

/ Чути крякання, шурхіт, ляскіт, човгіт. Звучить музика. Хор сусідів співає / :

І. Не ходи на ярмарок,

Не ходи, не ходи!

Бо як підеш – недалеко

До біди, до біди!

Не потрібні Жабеняті

Чоботи, чоботи.

Приспів: Що за витівки такі –

Купувати чобітки? / 2 рази /

ІІ. Краще в світі лопушиння

Тут у нас, тут у нас!

На болоті серед друзів

Плине час, плине час!

Всі приходять босі пити

До води, до води.

Не потрібні тут нікому

Чоботи, чоботи.

Приспів: Що за витівки такі –

Купувати чобітки? / 2 рази /

Тітонька Жабка: Нічого не хочу слухати! Вже пострибала / чути плескіт води /. Бувайте! Ква-а-а! / її голос завмирає /.

Сестричка Качка: Що їй наші поради... / зітхає / Вперта, наче віслюк, а не поважна жаба! Ой, що ж буде, що ж буде, ох-ох-ох... / бідкається, у відчаї /. Дзьобом присягаюся, що на нашу Тітоньку Жабку чекають небезпечні пригоди.

Ведучий: Ну й рішуча Тітонька Жабка! Кремінь! Таку небезпечними пригодами не залякаєш!

СЦЕНА 4: Ярмарок

Чути ярмарковий гомін: голоси продавців та покупців, гавкання та нявкання, кукурікання та крякання, рохкання та мукання.

Ведучий: Ти диви! Ось що таке справжній Сорочинський ярмарок! Навіть я розгубився! І де ж тут мені Тітоньку Жабку шукати? Ой, пробачте, я вас штовхнув!

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 7

1-й продавець / кричить / : А ось паляниці! Пироги та калачі, щойно з печі! / оговтався / Агов, хлопче, та ти навколо дивися, розплющуй баньки!

Ведучий: Та я не навмисне. Чи не підкажете, де… Ой, а він уже пішов десь! Ну й гомін!

2-й продавець: Яблучка, яблучка, рум’яні соковиті! Купіть пару, а третє задарма віддам!

3-й продавець: Уродили добрі груші! Скуштувати груші мусиш!

4-й продавець: Бублики, пухкі, м’які! Беріть за гривню, панночки!

1-й пес: Гав, гав, гав, дайте бублика, а краще пиріжка – для мене та мого дружка!

2-й пес: Гав, гав! Схаменися! Навіть не дивися! Немає в нас грошей – є тільки воші.

Продавці / разом / : Ой, намисто! Дивіться, яке променисте! Ось сорочка чудова, парубку обнова! Пий квас холодний, не будеш голодний!

Ведучий: Ну, як тут не розгубитися? О, ти диви, співають! А пісня ж яка гарна. Треба і мені заспівати / разом із хором / :

І. Ой, та в нас на ярмарку

Усього багато.

Добрий виріс урожай –

Є що продавати.

Овочі такі смачні,

Як не скуштувати?

А ще вміємо ми шити,

Пекти й майструвати!

ІІ. Ой, та в нас на ярмарку

Гомін, сміх і жарти.

А товарів різних море –

Є що вибирати!

Працювали ми завзято -

Треба відпочити:

Їсти смачні пироги

І узвари пити!

Ведучий: Ох-хо-оха-ха! / свистить і ляскає в долоні /. Гарна пісенька! / рішуче / Ні, так не можна! Треба терміново Тітоньку Жабку шукати… Ти диви! Тільки подумав – ось і вона, красунечка.

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 11

Тітонька Жабка / налякано / : Ой, що ж тут робиться?! Гомін, гуркіт, виск... / помовчавши, спокійніше /. Треба знайти прихисток, щоб відпочити та відхекатися. Де б воно… Ось тут посиджу, на цих ящиках. Так, що в них? Огірки… які приємні, прохолодні… Ну, обдивлюся навколо, може, побачу крамницю, де чобітки придбати можна.

Ведучий: Ні, не дуже гарне Тітонька Жабка собі місце для відпочинку знайшла. Треба щось робити!

Продавщиця огірків: Сюди, сюди! Купуйте смачні огірки! Розсада була з власного городу! Вирощувала городину для втіхи народу! Підходьте, хапайте, сусіду нічого не лишайте! / співає / :

І. А ось огірочки свіженькі,

Гладенькі, зелені, смачненькі…

Я їх доглядала, я їх поливала,

А потім старанно збирала!

Скоріше сюди! Скоріше сюди!

Дивіться, які огірки!

ІІ. А ось огірочки свіженькі,

Гладенькі, зелені, смачненькі…

Ви гав не хапайте, ви тільки скуштуйте,

А потім три купи купуйте!

Скоріше сюди! Скоріше сюди!

Дивіться, які огірки!

Ведучий: Який натовп зібрався! Зараз все зметуть! А в Тітоньки Жабки макітра варить! Ген, куди зібралася. Все чує, все бачить, ніхто її не штовхає, не картає… / гомін, вигуки, дзявкання собак, рохкання, найголосніше за всіх кричить старенька бабуся /.

Бабуся / суворо / : Розійдіться! Ну, ти, хлопцю, неквапо! Чи ти в лісі загубився? Відійди звідси, якщо сам не знаєш, чого тобі треба!

Ведучий: Пробачте, бабусю…

Бабуся: Яка я тобі бабуся, базікало? А ви не штовхайтеся! Стару людину поважати треба!

Ведучий: Ти диви, яка стара! Нападе на неї сім сіл, та й ті не подужають!

Бабуся: А ви всі обережно! Дивіться, он зі мною хто… Моє любе Поросятко. Так, шановна, скажіть: скільки коштують ці огірочки? Ось я зараз перевірю, які вони...

Порося: Рох-рох-рох, і-і-і… / вищить / Дай мені подивитися, мені, мені!

Бабуся: Ой, ой, ой! Що ти наробило, капосне? Дивись, я загубила окуляри. Як же я без окулярів? / ляскає порося /. Тепер ти маєш допомогти мені вибрати найкращі огірки.

Порося: Рох, рох, рох! І-і-і! Ось цей бери, цей. Він такий товстенький та блискучий!

Бабуся: Молодець! Ти, дівчино, не квапся. Ось цей давай, цей і цей, чималенький.

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 8

Продавщиця огірків: Оцей? / злякано / Та він живий, цей огірок!

Тітонька Жабка / кричить / : Рятуйте! Ква, ква, ква! Не треба мене продавати! І за що мене доля карає? Маю тікати, щоб не схопили! Квак!

Ведучий: Кошик забула, кошик!

Продавщиця огірків: Тримайте, тримайте! Мій огірок утік!

Порося: Рох, рох, рох! І-і-і! Ось я цей огірок зараз як дожену! Як схоплю! І-і-і!

Бабуся: Ой, лишенько! Повернися! Заблукаєш, пропадеш!

Порося: Погуляю й повернуся, ти ж без мене не підеш! І-і-і! Рох, рох, рох! Тримайте, хапайте!

Собаки: Гав, гав, гав! Лови, хапай, кусай! Повернися, огірочку!

Співають

Продавщиця огірків: Він так тихесенько лежав,

Він так гарнесенько мовчав…

Разом: Огірок! Огірок!

Бабуся: А потім спритно він зіскочив,

Таку він штуку заморочив…

Разом: Огірок! Огірок!

Порося: Він швидко кинувсь навтьоки,

Давай його хапай, лови!!!

Разом: Огірок! Огірок!

1-й Пес: Він трьох собак роздратував,

Сімох бабусь перелякав!

Разом: Огірок! Огірок!

2-й Пес: Хапай скоріше огірок,

Бо в продавщиці буде шок!

Разом: Огірок! Огірок!

Натовп: Що? Хто? Куди? А-а-а… / Убігають зі сцени, гомін затихає /.

Ведучий: Побіжу, може, чимось Тітоньці Жабці допоможу! О, як вона стрибає, як стрибає! / хекає / Ні, її не доженеш!

СЦЕНА 5: І знову на болоті

Тихий плюскіт води, шепіт листя.

Ведучий: Ось наше болото, ось той самий очерет, ось домівка Тітоньки Жабки… Та де ж вона, бідолашна?

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 9

Тітонька Жабка / відхекується / : Ой, ква-ква-ква, що ж воно коїться? Ледве втекла. Усі лапки забила.

Сестричка Качка / стукає в двері / : Агов! Сусідко! Чи ти жива-здорова повернулася?

Тітонька Жабка: Заходь, кумонько, будь ласка.

Сестричка Качка: Ой, що це? Та ти на опудало схожа!

Тітонька Жабка / жалісно / : І не кажи, квумасю! Ледь жива повернулася! І гроші загубила, і чобітків не купила.

Сестричка Качка: А що я тобі казала? Ми ж тебе попереджували, ми ж тебе застерігали…

Тітонька Жабка: Ну, розумієш, я та-ква… Поки сама не спробую, нікому не повірю. Відтепер ніколи на ярмарок не ходитиму.

Сестричка Качка / із зацікавленням / : Розкажеш, що там трапилося?

Тітонька Жабка: Обов’язково розповім. І не тільки розповім, але й найсерйознішим чином діткам й онукам забороню туди ходити.

Сестричка Качка: Ну, все добре, що добре закінчується. / кричить / Агов, сусідоньки, збирайтеся Тітоньку Жабку слухати!

/ Чути крякання, шурхіт, ляскіт, човгіт. Тихо грає музика /

Чобітки для Жабенятка (Еліна Заржицька) - 10

Тітонька Жабка / закінчує розповідати / : …Отак все й було. А чобітки? Та хай їм грець! Нехай жабенята босі бігають. Кажуть, воно для здоров’я дуже корисно. Хай ростуть здоровими і сильними. Та й тікати без чобітків значно зручніше. Ось так, квак!

Сестричка Качка: Та й не в чобітках справа. Важливо, щоб діти пам’ятали: дорослих треба поважати, батьків – слухатись, а самим – старанно вчитись і працювати…

Тітонька Жабка / підхоплює / : …а ще – завжди бути доброзичливими, чемними, ввічливими… / зітхає / й обережними! Не можна гратися там, де небезпечно!

Вигуки: "Так! Так!... Повністю згоден… І я підтримую…"

Сестричка Качка: Ну, кума, пішла я. До побачення!

Тітонька Жабка: Дякую вам, сусідоньки, за підтримку та розуміння…

Вигуки: "Нема за що…Та ми тобі... Та ми до тебе, як до рідної…".

Сестричка Качка: А давайте, Тітоньці Жабці пісню заспіваємо?

Звучить музика. Хор сусідів співає:

І. Не ходи на ярмарок,

Не ходи, не ходи!

Бо як підеш – недалеко

До біди, до біди!

Відтепер цю істину

Знаєм ми, знаєм ми.

На болоті житимуть

Тітоньки сини, Тітоньки сини.

Житимуть-дружитимуть

Він, і ти, і я!

Житимуть-дружитимуть

Як одна сім’я!

Ведучий: Ось така історія відбулася на нашому болоті. Що? Ви б хотіли почути ще одну? Ні, я додому поспішаю. Ви завтра приходьте, завтра. До побачення!

Звучить фінальна мелодія

Обсудить]]>
<![CDATA[Полічи у казці РАКів (Євген Дмитренко)]]> https://derevo-kazok.org/page/polichi-u-kazci-rakiv-yevgen-dmitrenko https://derevo-kazok.org/page/polichi-u-kazci-rakiv-yevgen-dmitrenko Sun, 21 Mar 2021 12:53:07 +0300 Полічи у казці РАКів (Євген Дмитренко)

Зібрався якось вовк до річки, риби половити. Прийшов, поглянув, а довкола — тиша. Дістав він вудку, наживив на гачок черв’ячка, закинув його у воду та й спостерігає за поплавком, спершись на стовбур акації, що росла на берегу річки.

Сидить й чекає. І хоч навколо дув легкий вітер, а кущі та віти дерев час від часу поволі хиталися, поплавок рибака ніби стояв на місці. Аж раптом, смик-смик. Зрадів вовк, підскочив та як смикнув вудку. Дивиться, а на гачку рак повис. Засмутився сіроманець й відпустив його назад до води.

В цей час, прилетів грак. Примостився на гілці старого дерева, та й спостерігає за вовком.

А той знову закинув вудку й чекає. Аж раптом, щось як смикане, що вовк ледь на лапах втримався. Тягне-тягне, а витягти не може. Тут навіть й граку стало цікаво, що ж там таке вовк упіймав. Коли нарешті, після декількох хвилин протистояння, витягнув він вудку. Дивиться, а на гачку ракетка тенісна висить. Від сміху, грак ледь з гілки не впав.

Так впродовж декількох годин, вудкар те й робив, що усілякі речі з води виловлював. Упіймав він й старого залізного трактора, і пластикового дракона, і віслюка рожевого із гуми. Ось така абракадабра вийшла у вовка.

Полічи у казці РАКів (Євген Дмитренко) - 2

Довго він тягав непотріб, який рак йому на гачок чіпляв. Аж поки все зайве не виловив. Зробив рак свою справу, почистив дно річки від непотрібних речей та й сам схопився за гачок. Дивиться вовк, знову рак висить. І обличчя в нього якесь знайоме. Дуже схоже на того, що він спочатку упіймав.

– Чого тобі? — запитав він у нього.

– Подякувати прийшов! — вклонившись, відповів рак, а потім сплигнув назад до води.

Смішно граку стало, от він й запитує у сірого:

– Ну що там, вовчику, риба є?

А той йому:

– Риби поки що не бачив, а от раків море!

Тут грак й гепнувся з гілки. Як так, був же лише один рак. Двічі. А звідкіля ж тоді вовк узяв ціле море раків?

А ви що, діти, скажете, скільки вовк упіймав раків? Та й взагалі, скільки раків було у казці?

Обсудить]]>
<![CDATA[The Swan, the Pike and the Crayfish (ukrainian folk tale)]]> https://derevo-kazok.org/page/the-swan-the-pike-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale https://derevo-kazok.org/page/the-swan-the-pike-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale Mon, 11 Jul 2016 11:59:36 +0300 The Swan, the Pike and the Crayfish (ukrainian folk tale)One day, a Swan, his neck craned and his eyes on the water, was floating along close to the river bank. A Pike, swimming past just then, stopped at the sight of him.

"Tell me, Swan, where do you go when the river freezes?" he asked.

"What do you want to know that for?”

"Because I’d like to go off somewhere for the winter. I sometimes find it hard to breathe under the ice, with no fresh air coming in.”

" I fly to warmer parts as soon as it gets cold and stay there till springtime," the Swan said.

"Please, Swan, take me with you.”

"All right, I don't mind. It's more fun to go together.”

They went on talking about it, and a Crayfish who lived in the same

river overheard them and said:

"Please, Swan, take me along too."

"All right, I don't mind. The more of us there are the more fun it will be. We won't be leaving till autumn. I’ll come and tell you when it's time for us to be taking off."

The Swan did not doubt that the Pike and the Crayfish, like himself,

could fly just as well as they could swim.

Autumn arrived, and the Swan said to the Pike:

"The time has come for us to fly to warmer climes, so be ready to leave tomorrow. We'll set out after dinner."

The Pike passed this on to the Crayfish, and the Crayfish thought it over and said:

"What will we do without food on the way, Pike? Let’s take enough along to last us to the end of the journey.”

"How’ll we carry it all?" the Pike asked.

"In a cart. We’ll harness ourselves to it, all three of us – we'll ask the Swan to help us – and pull it together!"

The Pike and the Crayfish got themselves a cart, plaited three ropes of grass and waited for the Swan, who did not come till the following day.

"Are you two ready to join me?" he asked. "I’m leaving at once."

"We are, we are! Only do please help us pull the cart. Let’s all three of us harness ourselves to it.”

"All right! Just tie me to the trace by the leg."

The Crayfish slipped the first rope .round the Swan’s leg and pulled it tight, seized the second one with his claw, and threw the third to the Pike, who caught it between his teeth.

"All together now. Go!" the Crayfish cried, and the three friends started off, the Crayfish moving jerkily backwards as was his wont and helping himself with his tail, the Pike plunging headlong into the water, and the Swan flapping his wings as he strained to fly up into the air.

And – oh horror of horrors! – the ropes broke, and the cart never budged from the spot. Which of the three was more to blame, the Crayfish, the Pike or the Swan, no one knew or cared, and only the frogs laughed and laughed and could not stop laughing. They thought it very funny indeed that the Crayfish, the Pike and the Swan did not know any better than to harness themselves to the same cart!

Обсудить]]>
<![CDATA[The Heron, the Fish and the Crayfish (ukrainian folk tale)]]> https://derevo-kazok.org/page/the-heron-the-fish-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale https://derevo-kazok.org/page/the-heron-the-fish-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale Mon, 11 Jul 2016 11:55:51 +0300 The Heron, the Fish and the Crayfish (ukrainian folk tale)There was once a Heron who lived by a pond. Time passed, the Heron grew old and had no more strength to catch fish. So he began trying to think of a way of outwitting them.

Said the Heron:

"You don't know what is in store for you, Fish. I heard some men say that they mean to drain the pond and catch every last one of you. But I know that there’s a nice little lake just beyond the mountain here, and I'd gladly have helped move you there if I weren't so old and frail and could fly as I once did.”

The Fish were frightened and began to plead with the Heron to take them to the lake.

"Very well, I'll try," the Heron said. "I think I can do it if I carry you one at a time.”

At this the Fish began pleading even harder, and there was not one among them who did not cry, "Take me first, Heron!"

The Heron did not wait to be asked again. He began lifting the Fish out of the water one after another, carrying them to a nearby field and eating them up there. And this went on till he had eaten up a great many.

Now, in the pond lived an old Crayfish. He watched the Heron taking away the fish and said to him:

"Come, Heron, you must carry me to the lake too."

The Heron picked up the Crayfish and away they flew! They reached the field, and the Heron was about to drop the Crayfish but the Crayfish was too quick for him. Seeing the bones of the many Fish the Heron had eaten strewn over the field, he seized the Heron by the neck with his claws and killed him. And then he crawled back to the pond and told the Fish that were still there all about it. And they all lived in the pond ever after and never again wanted to go anywhere else.

Обсудить]]>
<![CDATA[The Fox and the Crayfish (ukrainian folk tale)]]> https://derevo-kazok.org/page/the-fox-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale https://derevo-kazok.org/page/the-fox-and-the-crayfish-ukrainian-folk-tale Mon, 11 Jul 2016 11:49:08 +0300 The fox and the crayfish (ukrainian folk tale)One day, a Fox was running across a field. She came to a river and stopped short in surprise, for there before her was a Crayfish. He had crawled out of the water and onto a stone and was busy sharpening his claws.

"Hello there, Crayfish!" the Fox said. "You are sharpening your claws, I see. Is it that you are getting ready to cut the grass?"

The Crayfish returned the Fox's greeting.

"I use my claws the way you use your teeth," he said. "That’s why I need to keep them sharp."

"Now I see why people laugh when they speak about you having taken seven years to fetch some water and then going and spilling it all on the doorstep. How can one move at all when one’s teeth are on one’s feet! Is what they’ve been saying true?"

"It may have been true once, but it certainly isn't now! Let’s you and me run a race. I can even let you start a step ahead of me. We can run to that aspen tree there, on the edge of the forest.”

"All right, let’s!” the Fox agreed.

Turning to face the forest, she placed herself one step ahead of the Crayfish and waited for him to give the signal to start the race. And the Crayfish seized the Fox’s tail with his claws, tucked all of his eight legs under him and called "Go!”

The Fox was off in a flash across the field. She reached the aspen tree in no time at all and turned round to see where the Crayfish was. What was her surprise when she heard his voice coming from just behind her.

"Weren't you slow, Foxy!" the Crayfish said. "I even climbed the aspen tree to see if you would ever get here.”

The Fox opened her mouth in wonder.

"Who could have believed it!" she said.

And she never made fun of the Crayfish any more.

Обсудить]]>