A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Sun, 12 Sep 2021 12:40:09 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Три диво-майстри (латиська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/tri-divo-majstri-latiska-kazka https://derevo-kazok.org/page/tri-divo-majstri-latiska-kazka Sun, 12 Sep 2021 12:40:09 +0300 Три диво-майстри (латиська народна казка)

Жив колись давно-давно один чоловік. Було в нього три сини, і всіх їх він дуже любив. А був той чоловік уже геть старий, небагато йому лишалося жити. І, знаючи це, він якось сказав своїм синам:

– Любі мої діти! Усі ви мені дорогі, а я все не можу вирішити, котрому з вас своє майно віддати в спадщину, бо жити мені лишилося зовсім мало. Отож, щоб ніхто з вас не був скривджений, зробімо так: ідіть-но ви вчитися ремесла. Кожен хай вибере ремесло, яке йому найбільше до вподоби. А через три роки повернетесь додому й покажете, хто чого навчився. Чиє ремесло виявиться кращим, тому я й залишу в спадщину все, що маю.

Погодилися сини з батьком, не перечили йому. Зібралися вони, попрощалися з батьком та й рушили в далеку путь.

До перехрестя доріг брати йшли разом, а тоді розійшлися, домовившись, що через три роки повертатимуться додому і на цьому місці неодмінно зустрінуться.

Три роки прожили брати на чужині, і кожен вивчав те ремесло, яке здавалося найкращим. А одного дня брати зійшлися на домовленому місці. Повернулися разом у батьківську хату, розповів кожен старому батькові про те, як жив усі ці роки та якого ремесла навчився. Старший син навчався у кузні і став вправним ковалем, середній вивчився на перукаря, і лише найменший не міг сказати, як називається його ремесло. Батько спочатку подумав, що він і не вчився ніде. Тоді домовилися, що на другий день кожен з них покаже батькові те, що вміє, чого навчився. А батько хай вирішує, чиє ремесло найкраще.

Три диво-майстри (латиська народна казка)-2

Вранці вийшли всі четверо на подвір’я й сіли під хатою. Сини свої інструменти прихопили: старший все, що ковалеві потрібно, середній – що для перукарства, а в найменшого в руках батько побачив лише гарну паличку. День випав погожий – кращого не треба. Сидять вони, про те про се гомонять. Мимо проїжджав багатий пан; карета – очей не відведеш, така гарна, четверо коней в неї запряжені. Старший син і каже:

– Зараз я покажу вам, тату, чого навчився. Ви самі зможете побачити й оцінити мою вправність!

Узяв свої інструменти, підбіг до четверні, схопив одного коня за ногу, на ходу відірвав стару підкову й прикував нову, а коні мчали собі галопом. Побачив це батько й каже:

– Добре ти, сину, вибрав собі ремесло, потрібне воно людям. Видно, спадщина тобі дістанеться.

Раптом бачить: полем заєць скаче. Тут середній син і каже:

– Ну, тату, тепер моя черга показувати своє вміння.

Схопив свої інструменти й погнався за зайцем. Наздогнав зайця, намилив йому морду й поголив так, що ні разу не порізав. А заєць мчав щодуху далі.

– Твоє ремесло, сину, – сказав батько, – мабуть, ще краще, ніж у старшого брата. Видно, тобі доведеться спадщину залишити.

Тут підійшов до батька найменший син і прохає:

Три диво-майстри (латиська народна казка)-3

– Дозволь, тату, й мені показати, чого я навчився за ці три роки.

– Що ж, показуй! – промовив батько, хоч і невтямки йому було, що зможе син показати, чим здивувати. Адже нічого, крім палички, він при собі не мав.

Взяв найменший син свою паличку, вийшов на середину двору й став нею над головою крутити. І що ви думаєте? Тільки крутнув паличкою, як у ту ж мить пішов дощ, і далі, чим швидше крутив, тим сильніший ішов дощ. А перестав син крутити, сховав паличку – дощ ущух. Усе довкола промокло, а в найменшого сина – навіть одяг сухий. Побачив це батько, обійняв найменшого сина й сказав:

– Кращого за твоє ремесло не може бути! Залишаю тобі спадщину!

Незабаром батько помер, а брати так і залишилися жити в батьковій хаті, і жили вони в мирі та злагоді.

Одного літа стояла страшна спека, почалася засуха, все погоріло на пні. Люди бідкалися; як жити без хліба. А брати не сумували, дощів у них завжди вистачало. Як тільки земля почне висихати – обійде найменший брат ниви, покрутить чарівною паличкою над головою і, будь ласка: пий, земле, водицю скільки хочеш. Восени, коли в усіх селян у засіках було пусто, в братів нікуди було зерно зсипати. Всі дивувалися: звідки в братів такий урожай, таж довкола все вигоріло!

Дійшли чутки про найменшого брата до короля. Приїхав до нього король зерна купувати. А той брат усім продавав, кому тільки треба було: дуже багатий врожай вони зібрали.

– Як це ти зміг такий урожай зібрати, – дивується король,– адже дощів зовсім не було.

Отут найменший брат і розповів королю про все: як вони вирушили ремесла вивчати, які ремесла вивчили його брати старші і якого він сам навчився...

Обсудить]]>
<![CDATA[Руки Майстра (Євген Дмитренко «Лінивий»)]]> https://derevo-kazok.org/page/ruki-majstra-yevgen-linivij https://derevo-kazok.org/page/ruki-majstra-yevgen-linivij Mon, 07 Sep 2020 00:07:50 +0300 Руки Майстра (Євген Лінивий)

Давним-давно, жив собі один скульптор, який був справжнім майстром свого діла. Не мав він рівних у цій справі. Всі його скульптури були такими гарними, що очей неможливо було відвести.

Якось прийшла до нього потворна відьма, яка також захотіла свою статую. Майстер одразу ж погодився, адже дуже любив своє ремесло й нікому не відмовляв.

Минув час, і відьма прийшла подивитися на готовий витвір мистецтва. Та не встигла вона роздивитися скульптуру, як одразу оскаженіла. Як так, здивувалася відьма, з такої потвори створити таке прекрасне. Це її дуже розлютило і тоді, вона наклала прокляття на скульптора, що його руки його й погублять.

З того часу, у майстра, з'явилася невідома хвороба рук, яку ніякий лікар не міг вилікувати. На шкірі утворювалися маленькі пухирці, які згодом ставали великими ранами. Майстер засумував. Невгамовний свербіж та пекучий біль заважали йому працювати, і здавалося б, що з перебинтованими руками, він ніколи більше не зможе займатися своєю улюбленою справою.

Руки Майстра (Євген Лінивий)-2

Минув рік і відьма вирішила завітати до скульптора. Та знову, від побаченого, вона ошаленіла. Майстер як завжди ліпив свої скульптури, та цього разу, він це робив ногами. Звісно ж в нього з'явилися помічники, які йому допомагали, та факт лишається фактом. Відьма нічого не могла збагнути. Як так, вона ж його лишила, так би мовити, знаряддя праці, а він все одно продовжував творити далі. А скульптор їй пояснив, що забравши руки, вона не забрала головного – його таланту.

– Головне не інструмент, а той, хто його тримає! Тож, можете мене і ніг лишити, я все одно творитиму – сказав їй майстер

Не знала відьма, що сказати у відповідь, та й пішла собі геть. А на ранок, руки майстра стали такими, як і раніше, ніяких ран і ніякого свербежу. От тільки з часом вони вкрилися міцним золотим покривом, щоби скульптор міг продовжувати творити, і ніколи не пошкодив їх. З тієї пори майстер мав золоті руки не тільки в переносному, а й в прямому сенсі цього слова.

Обсудить]]>
<![CDATA[Ремісник і різець (Василь Сухомлинський)]]> https://derevo-kazok.org/page/remisnik-i-rizec-vasil-suhomlinskij https://derevo-kazok.org/page/remisnik-i-rizec-vasil-suhomlinskij Tue, 29 Oct 2019 23:59:13 +0300 Ремісник і різець (В. Сухомлинський)

Майстер працював Різцем по дереву – вирізував Троянду. Різець маленький, сталевий, блискучий. У руках Майстра він був слухняним і вправним.

Не закінчивши роботу, Майстер кудись пішов, і Різець залишився на столі. В майстерню зазирнув Ремісник. Бачить лежить блискучий ножик. А поряд – незакінчена Троянда. Взяв Ремісник Різець і хоче вирізати пелюстки Троянди. Але нічого в нього не виходить. Крише Різець Троянду, псує роботу Майстра.

Здивувалась Троянда:

– Різцю, чого ти раптом так погано почав працювати?

Різець відповідає:

– Я просто шматочок криці. Я стаю Різцем, коли мене бере в руки Майстер. А коли торкається Ремісник – я не Різець, а просто ножик.

Обсудить]]>