A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Tue, 17 May 2022 03:38:57 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Як посварилися дві кішки (ефіопська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/jak-posvarilisja-dvi-kishki-efiopska-kazka https://derevo-kazok.org/page/jak-posvarilisja-dvi-kishki-efiopska-kazka Tue, 17 May 2022 03:38:57 +0300 Жили колись дві кішки, дві подружки. Були вони нерозлучні, скрізь ходили разом і постійно ластилися одна до одної.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка)

Якось уночі, зголоднівши, вони застрибнули через вікно на кухню до одного багатія і побачили на столі м'ясо. Подружки аж замуркотіли від утіхи, схопили кожна по шматку та й вистрибнули надвір. Раптом одна з них побачила, що у її подруги шматок більший, ніж у неї.

– Давай розділимо м'ясо порівну, – запропонувала вона, а тоді й з'їмо.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 2

Але подружка відповіла:

– З чого б це? У мене великий шматок, а у тебе маленький. Кому який дістався, той нехай такий і їсть.

– Ах так! – розлютилася друга кішка і дряпнула подругу по носі. Та дряпнула її у відповідь і вже за мить вони обидві зчепилися і почали битися й кататися по землі.

Вони й не помітили, що за кущем причаївся шакал.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 3

Втомившись, кішки припинили бійку, але від ненависті не могли навіть дивитися одна на одну.

Тут шакал вийшов з-за куща й запитав:

– Чому ви так посварилися?

– Пане шакале! Вночі, ризикуючи життям, я роздобула великий шматок м'яса, а їй дістався маленький. І вона заперечує проти того, щоб я з'їла свій, чесно здобутий шматок м'яса!

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 4

А кішка у якої був маленький шматок, сказала:

– Хіба це чесно? Схопила найбільший шматок – і не хоче ділитися!

Шакал послухав кішок та й говорить:

– Хіба ви не знаєте, що у цих місцях я – суддя? Принесіть ваги, я розділю м'ясо по-справедливості, а заразом і розсуджу, хто з вас правий, а хто винен.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 5

Кішки побігли по ваги та миттю принесли їх.

Шакал сів під деревом і поклав м'ясо на ваги.

– Ох, цей шматок трохи важчий! – і шакал відхопив від великого шматка чималий кусень.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 6

– Гм... все одно, він іще великий... – і він відкусив іще раз. Тепер ваги наче урівноважилися, але шакал ніяк не заспокоювався і по черзі кусав то від одного шматка, то від другого.

Кішки уважно дивилися, як їхнє м'ясо потроху зникає у пащі шакала. І, поки воно не зникло зовсім, сказали:

– Пане суддя! Ми у захваті від вашого суду. Віддайте нам те м'ясо, що залишилося, ми помиримося.

Як посварилися дві кішки (ефіопська народна казка) – 7

– Пізно! Раніше треба було миритися! Що ж ви, вважаєте, що я оце возився з вами пів ночі і весь ранок, а тепер маю через вас ходити голодний? Ще чого! – і він проковтнув останній шматочок м'яса.

Так і розійшлися кішки ні з чим, не дивлячись одна на одну.

Обсудить]]>
<![CDATA[Чому миші, коти й собаки між собою не миряться (чеська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/chomu-mishi-koti-j-sobaki-ne-mirjatsja https://derevo-kazok.org/page/chomu-mishi-koti-j-sobaki-ne-mirjatsja Sat, 11 Jul 2015 18:35:22 +0300 Чому миші, коти й собаки між собою не миряться (чеська казка) За давніх часів привчали люди всяких тварин, щоб стали свійськими і допомагали в роботі. Пес споконвіку був вірний своєму господареві, чесно йому служив, і через це дістали собаки від людини грамоту, писану на овечій шкурі, що вони одні мають право супроводжувати своїх хазяїв у дорозі, служити їм, як уміють, і стерегти їхню хату і двір.

Собаки тією грамотою страшенно пишалися, а коти хтозна-як заздрили їм. От одного разу зійшлися коти на раду і змовилися поцупити грамоту. Як вирішили, так і зробили. Дочекалися вони слушної хвилини, коли пес, що стеріг грамоту, побіг недалечко, викрали її та й затягли в комору поміж старе начиння. Там натрапила на грамоту голодна миша, котра шукала собі чогось попоїсти. Вона одразу ж гукнула своїх сестер і похвалилася, що знайшла таку коштовну річ.

Скликали миші раду і почали думати, що їм зробити, аби та грамота лишилася в них. Довго не могли вирішити, аж ось каже найстаріша миша:

– Здається мені, сестри, що найкраще буде, коли ми грамоту з’їмо! Тоді вже ніхто її у нас не забере!

Ці слова припали всім до серця. Розірвала мишва овечу шкуру на клапті, почала бенкетувати і з’їла дорогоцінну грамоту, так що й на макове зерно не лишилося.

За якийсь час зійшлися собаки й собі на раду і вирішили поглянути на свою грамоту. ІІес-охоронець мусив вийти наперед і з соромом признатися, що коти вкрали її у нього. Тоді собаки кинулися до котів, щоб ті вмить віддали грамоту. Пішли всі разом до комори, але так і не знайшли нічого.

Зрештою спало одному старому котові на думку, що до комори влізли миші, і тоді коти наказали мишам признатися, де вони поділи собачу грамоту. Тільки ж миші вже ніяк не могли грамоти повернути, бо давно з’їли її.

Отак і зродилася між ними велика ворожнеча, яка триває і досі. Собаки на котів гавкають і женуться за ними, де тільки побачать, а коти кидаються на мишей і нищать їх.

Обсудить]]>
<![CDATA[Чому гуси миються у воді, коти — на печі, а кури порпаються в поросі (українська народна казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/chomu-gusi-mijutsja-u-vodi-koti-na-pechi https://derevo-kazok.org/page/chomu-gusi-mijutsja-u-vodi-koti-na-pechi Wed, 24 Jun 2015 02:29:37 +0300 Чому гуси миються у воді, коти — на печі, а кури порпаються в поросі (українська народна казка) Жив раз давно-предавно чоловік, котрий мав кота, гусей та кури.

Як наступило літо й сонце добре припекло, гуси зібралися воду шукати. Ідуть, ідуть, ідуть. Зустріли курочку.

– Куди йдете, гуси?

– Шукаємо воду, бо велика спрагота.

– І я йду з вами, – каже курочка, бо ж і її сонце пригріло й дуже тепло їй вчинилося, що аж рот роззявила.

– Ну, ходи з нами.

Ідуть, ідуть, ідуть.

Зустріли кота.

– Куди йдете? – питає кіт.

– Шукаємо воду.

– І я з вами піду, добре?

– Ходи.

Ідуть, ідуть, ідуть. Нарешті побачили озеро. Гуси знялися на крила й полетіли у воду. Плавають, купаються, й так їм добре, що аж гогочуть.

Курочка й кіт стали на березі й дивляться. Сонце парить. Дуже хотіли б залізти у воду, але бояться… Аж ось помітили у воді таких, як вони, кота й курочку.

– Ну, коли вони не бояться, то чого нам боятися?

І поскакали у воду… Але нараз почали тонути.

Лиш з бідою вибралися на берег.

Кіт глянув на озеро, й так йому недобре вчинилося, що аж затрясся, втерся лапками та й каже:

– Не буду я більше такий дурний, щоб лізти у воду. Помиюся я й на печі.

А курочка собі:

– І я не буду дурна лізти більше у воду. Ліпше попорпаюся у попелі.

При цьому зібралися і йдуть додому. Курочка скочила в купу пороху й од радості замахала крилами.

– Се моя купіль! Сто раз ліпша, як вода!

А кіт шмигнув до хижі, скочив на піч, замурчав і почав лапками митися.

– Не проміняю я піч на озеро. На печі не треба плавати.

І від того часу гуси купаються у воді, коти миються на печі, а кури порпаються в поросі.

А хто не вірить, най перевірить!

Обсудить]]>