A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Tue, 21 Mar 2023 21:41:33 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Дід, баба та курочка ряба (українська народна казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/did-baba-ta-kurochka-rjaba-kazka https://derevo-kazok.org/page/did-baba-ta-kurochka-rjaba-kazka Tue, 21 Mar 2023 21:41:33 +0300 Дід, баба та курочка ряба (українська народна казка)

Були собі дід і баба, була в них курочка ряба. Знесла курочка яєчко. Дід бив, не розбив, баба била, не розбила. Положили вони яєчко на поличку.

Бігла мишку, хвостиком зачепила і яєчко розбила. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче:

– Не плач, діду, не плач, бабо, я знесу ще вам яєчко, не просте, а золоте.

Ось і казочці кінець, а хто слухав – молодець.

Обсудить]]>
<![CDATA[Останній листочок (Олена Скуловатова)]]> https://derevo-kazok.org/page/ostannij-listochok-olena-skulovatova https://derevo-kazok.org/page/ostannij-listochok-olena-skulovatova Thu, 16 Sep 2021 00:35:14 +0300 Останній листочок  (Олена Скуловатова)

На березі тихої річки, що несла свої води до Чорного моря, ріс дуб. Він мав товстий стовбур, густу крону і був улюбленцем навколишніх дітлахів, які залазили на віти та сиділи бовтаючи ногами. Маленька Яринка час від часу приходила до старого дубу зі своїм другом Лесиком. Хлопчик був старшим за неї на три роки, й вона дуже любила з ним гратися. Діти вилазили на дерево і Лесик розповідав чарівні історії. Крім Яринки, ті оповідки слухав листочок, що висів над гілкою, яку уподобали дітлахи.

Листочок мріяв про далекі краї, небувалі пригоди, але найбільше йому хотілося побачити море про яке так захопливо розповідав хлопчик.


***



Прийшла осінь. Листя на дубі стало кольоровим. Один за одним сипалися листочки, лишень, наш малюк міцно тримався за материнську гілку. Йому було дуже страшно падати ниць.

Почалися перші приморозки. Дні ставали коротшими, ночі довшими, а малюк все висів. Одного разу налетів шквальний вітер. Він розгойдував дерево, підіймав опале листя та розбурхував річку. Розбишака зірвав листочка, покрутив його та кинув на воду, а стрімка течія понесла вперед.


***


Останній листочок  (Олена Скуловатова)-2

Спершу малюк нічого не розумів, але поступово заспокоївся та озирнувся довкола. Він бачив незнайомі пейзажі, села, мости, людей, човни… «Я ж тепер корабель!» − зрадів листочок. Він гордо вигнув черешок та віддався течії, яка стрімко понесла його вперед. Листочок не сумував за гілкою, бо розумів, що зрештою відірвавшись від неї зможе побачити світ, про який так багато чув від дітей.

Одного разу він зачепився за колоду, яка стирчала з води. Кілька днів відпочивав на одному місці, згадував своє життя на дереві й навіть почав думати, що, можливо, варто залишитися, та за кілька днів засумував й попрямував далі.


***


Пропливаючи повз ліс, листочок побачив, що маленький жовтий метелик потрапив у порив вітру та опинився на середині річки. Його кидало в різні боки й листочок зрозумів, що бідоласі потрібна допомога. Він змінив курс так, щоб підхопити метелика в момент падіння.

Йому вдалося врятувати бідолаху, і він обережно підплив до берега й залишив метелика в безпеці.

За час свого плавання листочок з жовтого перетворився в темно-коричневий. Він навчився ловити пориви вітру та вибудовувати траєкторію руху.


***


Зрештою річка винесла листочок в море. Він відразу здогадався, що це воно. Вода стала солоною та безмежною. Щасливий листок гойдався на хвилях та пірнав у морську піну.

Обсудить]]>
<![CDATA[Де живе святий Микола (Лана Ра)]]> https://derevo-kazok.org/page/de-zhive-svjatij-mikola-lana-ra https://derevo-kazok.org/page/de-zhive-svjatij-mikola-lana-ra Wed, 08 Jun 2016 03:48:07 +0300 Де живе святий Микола (Лана Ра)Друзі, а чи знаєте ви, де живе святий Миколай? Так, так, той самий добрий дідусь Миколай, який всім на Землі допомагає та дарує 19 грудня слухняним малюкам подарунки, тихесенько-тихесенько кладучи їх під подушки. Коли не знаєте, то я вам розповім казку про нього, а ви послухайте.

В чудовій країні, яку сам Бог, щедро обдарував зеленню та квітами, степами та лісами, блакитним небом та морем, річками та радісними піснями, є чарівний таємничий ліс. Його таємничість неможливо так просто пізнати. На перший погляд, це звичайний ліс, і все в ньому росте зазвичай, і звичайні мешканці у ньому. Але є в цьому лісі така чарівна невидима стежинка, яка веде до казкової галявини. Тут нема ні зими, ні літа, ні дня, ні ночі, ні дощів, ні злив, але завжди є сонце – як споглядання Боже і є місяць – як показник часу. Тут відсутні земні проблеми, дерева вкриті смачними плодами, а земля усіяна запашними ягідками. Тут живуть дивні тварини і птахи добрі та лагідні, які один на одного не полюють та ніколи не вмирають і спілкуються людською мовою.

Все чудово і мирно у тому чарівному просторі, в цій безкрайньо-добрій країні.

І саме серед того таємничого лісу на тій чарівній галявині росте старезний-престарезний, величезний-превеличезний Дуб. В нього товстелезний могутній стовбур, що й п’ятдесят малюків, взявшись за руки не охоплять його, міцне, ніби всі сили земних скель, коріння, та пишна вічнозелена крона, що сягає самого неба. На верхівці Дуба сидить великий та мудрий Сокіл, він має можливість із такої висоти споглядати усю Землю і бачити всіх людей. З-під міцного коріння того Дуба беруть початок дві річки: Золота Ріка Любові та Срібна Ріка Щастя. Води тих річок розтікаються по всій Землі. Очі людини не можуть побачити їх, а от людські серця… так. Своїми хвильками річки можуть наповнити щастям тільки добрі та чуйні серця.

На великому Дубі ростуть яскраві жолуді, що сяють, наче зірочки, вони містять в собі бажання людей, але тільки щирі та добросердні бажання, бо зло до цієї галявини ніяк не може потрапити. Зло, що схоче потрапити сюди, зустрічають два здоровенні Орли-стражі. Це птахи з величезними могутніми дзьобами, які можуть розбивати кам’яні гори, з величезними кігтями, що розтрощують найміцніші скелі, в яких пір’я – гострі стріли, а погляд ніколи не засинаючих очей випромінює блискавки. Ще жодне зло, жодне лихо не втекло від покарання Орлів-стражів.

Біля величезного Дуба росте Калина Добра. Пилок її квітів найчарівніший, він містить в собі добро, а плоди Калини – ягідки – містять красу. У Калини є одна гілочка, що не квітне цвітом і не вкривається плодами, то гілочка – чарівна сопілочка., звуки якої лунають добром і можуть добиратися до злих сердець, щоб хоч трішечки пом’якшити злосердя.

Великий Дуб і Калина ростуть посеред квіткової галявини, і квіти там небачено дивовижної краси та небачено яскравих кольорів. Ті чудові квіти – то людські мрії. Вони ростуть, квітнуть, випромінюють красу. А коли щасливі мрії здійснюються, тоді вони перетворюються на метеликів, та таких казково-чудових і життєрадісних, що всі звірі, пташки, а ще сонце і небо душевно посміхаються, коли дивляться на них.

Ось саме в такому лісі під величезним Дубом і живе добрий святий Миколай. Та він не просто так собі сидить, ні, він дійсно живе, весь час допомагаючи людям і тваринам.

Мудрий Сокіл злітає до Миколи та й каже:

– Миколо, там далеко за морями ліс горить.

Микола тоді щойно насилає дощові хмари до лісу.

– Миколо, війна у людей, діти сиротіють, вбитих багато.

Тоді Микола бере калинову сопілочку що зроблена з гілочки Калини Добра і грає на ній, а звуки летять добрими пісчинками до сердець людських.

Ну а всі звертання, прохання про допомогу Микола сам чує, бо лунають вони через весь ліс:

– Миколо, допоможи!

– Миколо, порятуй!

Всім, хто звертається до нього, Микола не відмовляє, а допомагає.

Один раз на рік, 19 грудня, Микола вирушає по Землі та всім малятам і звірятам, які слухаються маму й тата, він дарує подарунки. Всі мешканці чарівного лісу допомагають Миколі зібрати мішок здійснення бажань. Там є і подарунки, і сповнені мрії. А ще Микола бере із собою чарівну скриньку, в якій тримає найчарівнішу суміш у світі – пилинки з квіточок Калини Добра і краплинки з двох річок: Золотої Річки Любові та Срібної Річки Щастя. Все це змішує Микола в дрібненькі зірочки-пилинки. В свою казкову ніч, коли вже всі подарунки роздані, Микола облітає навколо Землі і розкидає той чарівний, життєдайний пилок, який проникає у кожне серце, що б’ється на Землі. Ну, а потім повертається до себе у ліс і – знову за справи, знову допомагати всьому живому.

Ну от, друзі, тепер ви вже знаєте, де живе добрий дідусь святий Микола. Тому не забудьте загадати бажання, яке засяє зірочкою в жолуді на вічнозеленому Дубі, та не забудьте про свої щиросердні мрії, що розквітнуть дивовижними квітками на квітковій галявині. Але головне – майте чуле, доброзичливе серце, збирайте у нього тільки пилок добра, і тоді до нього з легкістю зможуть потрапити чарівливі хвильки Річок Щастя і Любові.

Обсудить]]>
<![CDATA[Рятівниця (Анна Зайцева)]]> https://derevo-kazok.org/page/rjativnicja-anna-zajceva https://derevo-kazok.org/page/rjativnicja-anna-zajceva Wed, 15 Jul 2015 02:53:33 +0300 Рятівниця (Анна Зайцева) У великому місті був чудовий парк, в якому жили спритні руденькі білочки. І була серед них одна пустунка, що все прагнула зробити по-своєму.

І як не намагалися старі білки привчити її до порядку. Нічого у них не виходило. Руда пустунка постійно порушувала правила: вона охоче йшла до людей, дозволяла себе погладити і сфотографувати, і, звісно ж, не відмовлялася від смачного частування. А ще вона страшенно любила підслуховувати всілякі людські історії та годинами переповідати їх своїм подругам.

Одного разу білочка почула від людей, що колись неподалік від міста був чудовий дубовий гай. В тіні розлогих крон залюбки бавились діти, а дорослі, немов зачаровані, насолоджувались співом птахів. Та якась невідома сила вигнала з гаю всіх його мешканців і винищила дерева. Залишився лише старий дуб, але й він може скоро загинути. І ніхто-ніхто не знає, як врятувати старого велетня, а разом з ним і весь дубовий гай.

Руденька бешкетниця вирішила допомогти старому дубові. Вона розпитала всіх поважних білок, довго розмовляла з тітонькою совою, яка в цей час гостювала в парку, але як врятувати дуб ніхто не знав. Засмутилась білочка, сіла на вершечку ялини і вже ладна була розплакатися. Але раптом почула глухе «Кар!» Поряд з нею на ялині сидів сивий ворон. Він розповів білочці, що врятувати дуб може лише чарівний горіх-квіточка. Знайти його можна лише один раз на рік у день літнього сонцестояння, а сьогодні саме такий день.

Білочка зраділа. У їхньому парку якраз ріс горіх. Вона кілька годин стрибала з гілки на гілку поки знайшла чарівний горіх. Білочка принесла знахідку до старого дуба, поклала горіх в ямку біля кореня, як вчив ворон. В ту ж мить дуб ожив, а разом з ним почав оживати й гай.

Ось так руда пустунка з міського парку врятувала дубовий гай.

Обсудить]]>