A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Sat, 25 Jun 2016 16:59:45 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Вода Ладі (африканська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/voda-ladi-afrikanska-kazka https://derevo-kazok.org/page/voda-ladi-afrikanska-kazka Sat, 25 Jun 2016 16:59:45 +0300 Вода Ладі (африканська казка)Діти, послухайте казку про воду Ладі.

Жив собі мисливець,та й побудував він у лісі хатину. Його дружина народила йому двох діточок. Жила родина мисливця в мирі та злагоді, доки настав час старим помирати. Померли батьки, і діти залишилися одні-однісінькі на всім білім світі.

Жили вони у батьківському домі, і коли хлопець ішов на полювання, то замикав двері, і сестра залишалась удома сама. А коли повертався з полювання, то гукав:

– Фатісмато! Фатісмато! Одчиняй-но двері!

Коли дівчина чула ті слова, вона відчиняла двері, і хлопець заходив до хати.

Якось гієна підслухала, що каже брат сестрі, і одного дня, коли хлопець пішов на полювання, вона підкралася до хатини та й завела:

– Фашміто! Фашміто! Одчини-но двері, пусти мене до хати!

А дівчина й каже:

– Ні, не відчиню. Я знаю, хто ти. Ти – гієна, бо шепелявиш!

Як прийшла гієна, так і пішла собі геть. Вирішила порадитись із левом. Той усе знає, все вміє. Знайшла лева та й попросила якихось ліків, щоб позбутися шепелявості. А той і дав. Вона й вилікувалась.

Приходить назад до хатини та й знову:

– Фатісмато! Фатісмато! Одчини-но двері, пусти мене до хати!

Дівчина й відчинила двері. А гієна схопила її, проковтнула та й зникла в лісі.

Увечері повернувся брат додому з полювання. Став перед дверима та й загукав:

– Фатісмато! Фатісмато! Одчиняй-но мені двері, пусти мене до хати!

Але ніхто не відгукнувся, в хаті стояла мертва тиша. Він знову загукав,

і знову марно. І знову гукнув, та й цього разу марно. Штовхнув він двері, вони й розчинились. Хата була порожня, сестри ніде не було.

Узяв хлопець тикву, поставив її на голову та й пішов шукати сестру. Ішов він, ішов та й прийшов до гієнячої печери. Біля печери лежали сестрині коралі, спідниця.

«Ось хто винен! Це гієна вкрала мою сестру»,– здогадався хлопець. Але не зупинився коло печери, пішов далі.

А далі було озеро Ладі. І всі дикі звірі приходили сюди пити воду. Більше ніде не було води в усьому лісі. Прийшов хлопець на берег, став на коліна і занурив тикву у воду. А тиква та була чарівна – вона забрала всю воду з озера, й краплини не залишилось. Заліз хлопець на дерево та й став чекати.

Аж ось іде табун слонів. Дуже хочеться їм пити, а води в озері – ані краплини! Хлопець і гукає з дерева:

– Скажіть мені, хто вкрав мою сестру, я й поверну воду в Ладі!

А ватаг слонів відповідає:

– Немає серед нас того, хто з’їв твою сестру.

Сказав та й ліг на землю, й усі інші слони також полягали.

Аж ось іде череда буйволів. Хлопець і гукає з дерева:

– Куди це ви, буйволи, йдете?

А вожак відповідає:

– Хочемо напитись води з Ладі!

А хлопець:

– Нема води в Ладі. Вся висохла. Але я поверну воду в озеро, коли ви мені віддасте того, хто з’їв мою сестру.

А вожак:

– Нема в нас нічого, крім спраглих шлунків.

Сказав та й ліг на землю, і всі буйволи також полягали.

Звірі йшли до озера одні за одними. Кожного разу хлопець питав про свою сестру і кожного разу одержував ту саму відповідь.

Отак зібралися коло озера всі звірі, що жили в лісі, усі, окрім гієни та її сім’ї. А їх же теж мучила спрага, тож і вони прийшли до озера.

А хлопець з дерева:

– Куди це ти, гієно, йдеш?

А гієна:

– Хочу напитися води з Ладі.

А хлопець своєї:

– Нема води в Ладі. Вся висохла. Але я поверну воду в озеро, коли ти мені повернеш сестру.

Мовчить гієна. Не знає, що й казати.

А хлопець знову:

– Ти мені віддаси сестру, а я поверну всім воду Ладі.

Три рази повторив він свою умову, і тричі промовчала гієна. А леву усе це набридло. Він помирав од спраги і не міг терпіти далі. Розлютований звір кинувся до гієни, розірвав її навпіл, і всі побачили дівчину.

– Забирай свою сестру,– сказав лев хлопцеві.

І хлопець вилив з тикви усю воду Ладі. І озеро знову стало озером.

А брат із сестрою пішли до своєї хатини.

Обсудить]]>
<![CDATA[Ослиця і гієна (африканська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/oslicja-i-giyena-afrikanska-kazka https://derevo-kazok.org/page/oslicja-i-giyena-afrikanska-kazka Mon, 09 May 2016 02:43:42 +0300 Ослиця і гієна (африканська казка)Якось увечері, після цілого дня важкої роботи, ослиця відпочивала, прив’язана до кілочка за хижею свого господаря, а її маленький віслючок весело стрибав біля неї.

Неподалік гуляла гієна.

Побачила вона ослицю і віслючка, спинилася та так вже солодко звертається до ослиці:

– Який гарненький віслючок! Шкода було б його втратити. Треба його оберігати і пильно доглядати. А чи маєш ти, ослице, чим боронитися?

Ви вже, звісно, здогадалися, що насправді гієна хотіла зловити віслючка й з’їсти, але спершу їй треба було розвідати, чи нема тут небезпеки.

Ослиця здогадалася про таємні наміри гієни.

– Бачиш мої великі рухливі вуха? – відказала вона.– Оце і є моя зброя. Дякую за турботу, але з такою зброєю я нічого не боюся.

Гієна всміхнулася, вищиривши гострі зуби, і, думаючи, що вивідала в ослиці її таємницю, пішла собі, міркуючи, що при нагоді зловить віслючка.

Настала ніч. Гієна почала тихенько підкрадатися ззаду, щоб зненацька схопити ослицю за вуха. Але ослиця лише вдавала, що спить. Вона чекала. І як тільки гієна підійшла досить близько, щосили вдарила її по носі задніми ногами.

Оглушена гієна впала на спину. А як оговталася, то насилу підвелася й мовчки побігла геть. Відтоді ніхто її більше не бачив коло того загону.

Чи ви помітили, любі друзі, що, на щастя, злість і дурість у парі ходять?

Обсудить]]>
<![CDATA[Заєць та гієна (африканська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/zayec-ta-giyena-afrikanska-kazka https://derevo-kazok.org/page/zayec-ta-giyena-afrikanska-kazka Sun, 27 Mar 2016 23:11:21 +0300 Заєць та гієна (африканська казка)Заєць та гієна були сусідами, і напередодні одного великого свята пішли вони вдвох шукати подарунків для своїх родин.

Як вийшли із села, заєць і каже:

– Ти йди ліворуч, а я – праворуч.

– Ні,– прогугнявила гієна,– не піду я ліворуч, я хочу йти праворуч...

– Гаразд,– погодився заєць,– тоді праворуч підеш ти, а я піду ліворуч.

Розійшлися вони кожен у свій бік. Гієна йшла і на смітниках підбирала ганчірки та щербаті горщики. А заєць не знайшов нічого.

На сьомий день мандрів, як і домовилися, вертають вони назад. Гієна несе щербаті горщики і старе ганчір’я, а заєць вертає з порожніми руками. Зайшов він у тінь квітучого гумового дерева – так називають сенегальську акацію. Ліг у затінку, потягся й зітхнув:

– Ох, яка прохолодна тут тінь!

Не встиг сказати, як на нього посипався дощ коштовностей: коралі, браслети, сережки. Скочив заєць у захваті на ноги, зібрав усе у великий клунок, подякував дереву і стрілою помчав додому.

А гієна вже два дні як повернулася. І все не може нахвалитися зі своєї удачі. Заєць прибіг додому вночі. Сховав клунок і ліг спати.

Нарешті настав, день великого свята. Гієна ще вдосвіта викупала своїх дітей і повдягала у те ганчір’я, що знайшла. Ще й на шию замість прикрас почіпляла щербаті горщики. Заєць і собі розкрив клунок і розкішно вбрав своїх дітей. Усі подалися на свято.

Проте гієнині діти одразу прибігли назад додому, гірко плачучи, бо всі з них сміялися. Засмучена гієна пішла до зайця просити, щоб він допоміг і її малюкам знайти такі самі гарні прикраси, як у його дітей. Заєць мав дуже добре серце. До того ж він був дуже послужливий, тож і показав гієні галявину, на якій росло гумове дерево, ще й чарівних слів її навчив: «Ох, яка прохолодна тут тінь!»

Не встигли ще й перші півні проспівати, а гієна вже подалася з дому, закинувши на плече велику сокиру. Прийшла до гумового дерева, зрубала його, взяла на спину і притягла до села. Відтак викопала біля своєї хати яму і увіткнула в неї дерево. Потім пересунула якомога далі огорожу з усіх чотирьох боків, щоб двір став ширший, замкнула ворота, а тоді лягла горілиць під деревом і крикнула:

– Ох, яка прохолодна тут тінь!

Але нічого не впало. Вона знову крикнула:

– Ой, яка прохолодна тут тінь!

Знову нічогісінько. Цілий день і всеньку ніч кричала вона чарівні слова, але так нічого з дерева і не впало.

А вранці зірвався сильний вітер, закрутив дерево у вихорі й заніс кудись далеко-далеко.

Обсудить]]>
<![CDATA[Як гієна та заєць квасолю садили (африканська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/jak-giyena-ta-zayec-kvasolju-sadili-afrik https://derevo-kazok.org/page/jak-giyena-ta-zayec-kvasolju-sadili-afrik Sun, 27 Mar 2016 04:31:31 +0300 Як гієна та заєць квасолю садили (африканська казка)Якось умовилися гієна та заєць друзями жити і купили собі два поля, одне біля одного.

А коли настав сезон дощів, вирішили посадити квасолю.

Цілих два місяці тяглися вгору стебла, а на третій зацвіли квіточками, схо-жими на малесеньких метеликів. Побачив те гієна, захотів прогнати метеликів та й позбивав усі квіточки на своєму полі. А тоді побіг до зайця й застерігає:

– Я щойно знищив усіх метеликів, які паслися на моїй квасолі. Раджу й тобі це зробити.

Здогадався заєць, що гієна ошукав себе, та й каже:

– Красненько дякую, але я зроблю це трохи згодом.

Минуло кілька тижнів, і на зайцевому полі з’явилися чудові стручки квасолі. Як повиростали вони, заєць попросив дружину приготувати з них смачну страву, щоб і самим поласувати, і сусіду почастувати.

Гієні страва дуже сподобалася, от він і питає зайця:

– Як ти зумів виростити таку гарну квасолю? Я ж із свого поля не зібрав ані стручка!

– А тут нічого хитрого немає: квасолю мені дали оті метелики, яких я лишив на своєму полі. Хіба ти не знаєш, що квіти з часом перетворюються на зернята?

Коли гієна повернувся додому, його жінка не могла стримати гніву:

– І не соромно тобі – насадив квасолі і нічогісінько не зібрав! Нехай тепер заєць тебе годує! Хіба можна тебе після цього любити!

Той докір глибоко вразив гієну, і він почав думати, як би помиритися з жін-кою, а заодно й зайцю насолити.

Думав-думав та й надумав. Набрав повен рот вугілля, ліг за заячою хижкою і стогне.

«Що воно там стогне?» – подумав заєць.

Вийшов із хижі і бачить: корчиться гієна на землі, качається на спині і глухо стогне:

– Зжалься, друже, рятуй мене! У мене повен рот крові...

– Ану покажи... Та що це?

– То загусла кров. Якби ж ти знав, як мені болить.

Пожалів заєць гієну, засунув лапку йому в пащу, а той зараз і схопив її гострими зубами.

– Ой, ти мені пальці відкусиш! – зойкнув заєць.

– Саме це я й збираюсь зробити, якщо не скажеш, як мені перед жінкою виправдатись.

– Гаразд. Завтра вранці я поведу тебе в таке місце, де багато харчів. Тільки, будь ласка, відпусти мої пальці... Приходь до мене, як заспівають півні.

Серед ночі гієна, якому дуже кортіло швидше з жінкою помиритися, роз-буркав свого півня і змусив його кукурікати. А тоді пішов будити зайця:

– Вставай! Мій півень уже проспівав!

– А мені саме снилося, що хтось дрочив твого півня, шпигав його і тряс,– відказав хитрий заєць.– Ану лишень, почекаймо, поки старі жінки почнуть бухикати, отоді вже й рушимо в дорогу.

Побачив гієна, що його хитрощі викрито, пішов, буркочучи, і сипнув мелено-го перцю до хижі своєї тещі, а тоді знову бігом до зайця.

– Моя теща,– кричить,– хоч і прокидається завжди пізно, вже бухикає!Як гієна та заєць квасолю садили (африканська казка)

– А мені оце снилося, що якийсь злий жартівник сипнув перцю до хижі твоєї тещі. Зачекай, хай розвидніється, тоді й рушимо в дорогу.

Бачить гієна, що знову спіймав облизня, але дуже кортить йому швидше в дорогу! Отож назбирав він соломи і розклав багаття за найближчим пагорбом, звідки щоранку з’являлися перші промені сонця. А тоді щодуху кинувся до заячої хижі. Стукає в двері і кричить:

– Гей, зайцю! Дивися, вже схід сонця палає!

– Мені здається, що то хтось запалив багаття!

– Гр-р-р! – загарчав гієна.– Як ти й далі так глузуватимеш з мене, то я тебе з’їм!

– Потерпи ще трошки! Кажу тобі, що незабаром твоє бажання здійсниться.

Аж ось настав довгожданий світанок. Подалися заєць з гієною в дорогу до галявини, де на землі лежало багато-багато яєць. Як прийшли, хотів був гієна їх збирати, але заєць застеріг його:

– Яйця ті належать Брісі, духові з велетенською головою. Він їх дуже пильно стереже. Ми його чемненько попросимо дати нам кілька яєць. Як го-воритимемо з ним ввічливо й гречно, він з нами поділиться...

На їхнє прохання Брісі погодився дати їм частину своїх припасів:

– Усі яйця, які ви встигнете полічити за час, поки я пройду три кроки, будуть ваші. Тільки лічіть по черзі.

– О, щедрий Брісі, можна я буду першим? – попросив гієна.

Почав гієна лічити яйця одне за одним, та так швидко, що вже й слів не розібрати. Налічив дев’ятнадцять штук.

Настала черга зайця. Чітко й голосно лічив він, поки Брісі робив свої три кроки: «Десять, двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят...», і спинився на ста тридцяти!

Можете собі уявити, як зустріла жінка гієни свого дурного чоловіка?

Обсудить]]>