A PHP Error was encountered

Severity: Warning

Message: Trying to access array offset on value of type bool

Filename: friendly_urls/index.php

Line Number: 2449

Казки на ніч українською мовою ᐈ Казки для дітей на Дерево Казок https://derevo-kazok.org/ Читати онлайн 【казки українською мовою】 на сайті ⏩ Дерево Казок ⭐ Більше 3000 авторських та народних 【казок на ніч】 для дівчаток та хлопчиків ✔️ derevo-kazok.org Sat, 06 May 2017 03:40:21 +0300 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2024, https://derevo-kazok.org/ <![CDATA[Чоловік, який розумів мову тварин (туркменська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/cholovik-jakij-rozumiv-movu-tvarin https://derevo-kazok.org/page/cholovik-jakij-rozumiv-movu-tvarin Sat, 06 May 2017 03:40:21 +0300 Чоловік, який розумів мову тварин (туркменська казка)Було таке чи й не було, а був колись чоловік, звали його Ораз. Прийшов він якось до пророка Сулеймана й каже:

– Сулеймане, навчи мене мови тварин!

– Я навчу тебе, Оразе,– відповів Сулейман,– але якщо ти хоч комусь розповіси про це, то помреш.

– Гаразд, я нікому не скажу й слова,– пообіцяв Ораз.

І Сулейман навчив його мови тварин. А коли Ораз прийшов до своїх волів, то виявилося, що він розуміє їх.

От поїхав він якось орати. Виорав ниву й увечері приїхав додому. Тут віслюк, який стояв у дворі, сказав волам:

Не стомлюватися вам, друзі воли!

– Дякуємо, друже, ми таки добре втомилися, але що вдієш,– відповіли воли.

Тоді віслюк їм сказав:

– Невже ви не знаєте, що робити?

– Ні, а що треба робити? – запитали воли.

Віслюк і навчив їх:

– Лягайте, не їжте трави, не пийте води, опустіть вуха, а коли прийде хазяїн і гейкне на вас – не вставайте.

Воли так і вчинили, прикинулися, неначе захворіли. Тоді Ораз, котрий чув розмову віслюка з волами, вивів віслюка й запріг його у плуг. Та й виорав цього дня більше, ніж завжди. Так вимучив віслюка, що той насилу причапав до двору.

– Не стомлюватися тобі, віслюче! – привітали його воли, а той відповів їм:

– Дякую за добре слово. Хазяїн хоче вас продати, сьогодні я возив його до м'ясника.

Воли витріщили очі й питають:

– Що ж нам тепер робити?

Віслюк і каже:

– Коли наш господар знову прийде до вас, повставайте з землі, попіднімайте вуха, задеріть хвости на спину й нетерпляче переступайте ногами, Тоді він вас не продасть.

Почув це Ораз та й засміявся. А дружина помітила й питає:

– Чому це ти сам смієшся?

– Я не сміюся,– одказав Ораз.

Чоловік, який розумів мову тварин (туркменська казка)– Ба ні, сміявся!

– Ні, не сміявся!

– Ага, то ти з мене смієшся,– наприндилася жінка.

Уранці Ораз знову запріг волів та й поїхав орати.

Увечері ж попорався та й став у дворі послухати, про що говоритиме худоба.

– Глядіть же, не прикидайтеся більше хворими, бо хазяїн продасть вас на м'ясо,– сказав віслюк волам.

Ораз засміявся знову, а жінка й каже:

– Бач, ти таки смієшся. Мабуть, тобі щось причинилось, і я розлучуся з тобою!

Чоловік і так їй, і сяк присягається, що він сповна розуму, жінка ж своєї править.

Думав-думав чоловік та й каже:

– Гаразд, завтра скажу.

А сам сів та й не знає, що його діяти. Якщо він розкаже, то помре, а не розповість – дружина його покине. Думав-гадав, коли чує – півень щось говорить куркам. Зажене одну курку в курник, а іншу випустить та й каже:

– Ось я й то порядок даю десяти куркам, а мій господар одній жінці ладу не дасть!

– А як же їй дати того ладу? – питає котрась курка.

– А так,– відповідає півень,– коли завтра жінка прийде й запитає, чому він учора сміявся, то чоловік повинен сказати: «Ти скучила за батогом?» Та й нехай відлупцює її гарненько.

Поклав тоді Ораз біля себе батога, а вранці тільки-но жінка запитала: «То чому ти вчора сміявся?» – він показав на батіг.

– Ой, не треба казати, не треба! – закричала жінка та й перестала питати.

* Пророк Сулейман – пророк Аллаха, за легендами мусульманського Сходу розумів мову тварин і птахів.

* «Не стомлюватися вам» – поширене на Сході традиційне звертання-побажання до того, хто працює.

Обсудить]]>
<![CDATA[Людина – найсильніша (болгарська казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/ljudina-najsilnisha-kazka https://derevo-kazok.org/page/ljudina-najsilnisha-kazka Mon, 29 Jun 2015 22:58:05 +0300 Людина – найсильніша (болгарська казка) Якось зібралися звірі, щоб вибрати з-поміж себе царя, і всі сказали:

– Хай буде лев!

Лев запишався і мовив:

– Нема від мене сильнішого на землі!

Старий ведмідь із перебитою лапою – його вдарив був якийсь чоловік – сказав левові:

– Не хвались, бо на світі є сильніший від тебе!

Лев скочив і крикнув:

– Хто сильніший від мене?

– Людина! – відповів ведмідь.

– А де вона є?

– Вийди в поле і знайдеш людину.

Трохи згодом ішов лев полем і побачив коня. Підійшов до нього і з острахом запитав:

– Хто ти?

– Чи ти не бачиш, хто я? – здивувався той.– Я – кінь.

– Але хто тебе тут прив’язав? – допитувався лев.

– Людина!

– А де ж вона?

– Пішла в ліс,– сказав кінь.

Пішов лев у ліс. Там побачив воза й запряжених волів, підійшов ближче і спитав їх:

– Ви хто?

Ті йому відповіли:

– Воли!

– А чого ви стоїте запряжені?

Воли йому сказали:

– Людина нас запрягла, і ми не можемо рушити з місця, бо тоді будемо биті!

Лев злякався ще більше й запитав волів:

– А де людина?

– Ну-у-у, іди лісом, побачиш її!

Пішов лев лісом, побачив буйволів і питається:

– Хто ви?

Ті йому відповіли:

– Буйволи!

– А чого ви тут стоїте?

– Чекаємо, коли прийде людина; вона пішла в ліс рубати дрова, а як прийде, складе їх на воза, сама вилізе на нього, візьме сопілку та й заграє, а ми потягнемо воза.

Посунув лев далі в ліс, та глянув угору і побачив на дереві людину. Підійшов до дерева, став оддалік і питає:

– Хто ти?

– Я людина.

Лев тоді й каже:

– Я прийшов поборотися з тобою, бо казав один ведмідь, що ти сильніший від мене!

Чоловік злякався, але відповів леву:

– Я злізу поборотися з тобою, але ти спершу покажи, який ти сильний. Звали он те дерево – тоді поборемось.

Чоловік надумав перехитрити лева, щоб він затупив свої кігті й зуби об дерево, а тоді вже боровся з ним.

Схопив лев дерево, вчепився кігтями, вгризся зубами, перегриз, штовхнув його, і дерево упало. Падаючи, воно придавило леву задні ноги. Тоді чоловік зліз на землю, взяв сокиру і прибив лева. Потім накидав дров на воза, поклав і лева зверху, сам сів на передку і грає на сопілці.
Дорогою лев якось прийшов до тями, але не ворушився – боявся бути битим. От приїхали в село, до чоловікової хати, і він гукає:

– Жінко, жінко, відчини! Везу дрова ще й кожуха, щоб тепло було тобі взимку.

Вийшла жінка з дітьми назустріч. Схопив чоловік лева за хвоста і стяг з воза. Лев од страху – аніруш.

Діти кажуть:

– Тату, ти вбив такого великого ведмедя!

Потім пішли в хату вечеряти, а лева залишили надворі.

Коли це як закричать, як зарепетують у хаті! А то кішка поїла рибу, що жінка насмажила на вечерю; чоловік спересердя схопив кочергу і ну бити кішку. Та занявчала і ледве втекла, вискочила надвір.

А лев чув, що когось б’ють, і так уже боявся!

Побачила кішка лева, що лежав посеред двора, і почала його душити та смикати за вухо. Лев обережно зиркнув, побачив, що то кішка, і спитав тихо:

– Кого ото били, що було стільки крику?

Кішка відповіла:

– Мене!

– А за що?

– Я поїла їхню рибу, за те й били.

– І тобі не боляче? – питається лев.

Кішка відказала:

– Чи ти не бачиш? Мене сто разів на день б’ють, як хочеш знати. Бачиш, я у них поїла рибу, прийшла до тебе і знову приглядаюсь, що б його поцупити.

Лев, почувши таке, подумав: «Справді, нема на землі сильніших від людини й кішки»,– скочив на ноги та й дав тягу до лісу. Там здибав того кривого ведмедя і сказав йому:

– Таки ти правду мені казав, а я тебе не послухав. Пішов і на своїй шкурі спізнав, що нема дужчого за людину. Тільки кішка може мірятися з чоловіком силою і тільки вона його не боїться.

Обсудить]]>
<![CDATA[Воли та цап (українська народна казка)]]> https://derevo-kazok.org/page/voli-ta-cap-ukrayinska-narodna-kazka https://derevo-kazok.org/page/voli-ta-cap-ukrayinska-narodna-kazka Fri, 26 Jun 2015 21:57:24 +0300 Воли та цап (українська народна казка) Був чоловік, мав пару волів і дуже ними тяжко робив. Аж одного разу ввечері прийшли вони додому, дуже тяжко напрацювали і почали говорити один до другого, що тяжке орання мали, дуже через це змучилися. А цап це почув і каже: «Які ви дурні на цисе. Я, бувши вами, зараз би зробився слабий, а ґазда не піде одним биком орати».

Ґазда стояв під стайнею і те все слухав, що вони говорили, тому вже знав наперед, що вони гадають робити. На другий день рано приходить до стайні, а бик один лежить уже, як звикле, сумує, бо він слабий. Ґазда не дає йому їсти, бо каже, що слабий їсти не хоче. Тому здоровому дав їсти, погодував його і пішов з ним орати разом із цапом. А як відходив рано з дому, то казав жінці, щоби їсти волові не дала, ані води. І так бик лежав цілий день голодний і без води за ту кару, що зробився ніби слабим.

Інший віл, що пішов з цапом орати, був дуже злий на цапа, бо йому погано було з ним орати, а цей був злий на цапа, що стояв голодний і цілий день нічого не їв. То ввечері, як посходилися, то були б цапа забили з тої злості, що він їх так погано нарадив, бо вони хоть були помучені, а було б обом робити.

Обсудить]]>